У процесі дослідження прослідковано еволюцію розвитку монастирського ансамблю в Маняві на протязі ХVІІ–ХХІ ст. та виявлено основні етапи його розвитку. Проаналізовано архітектурно-просторовий устрій Манявського Хресто-Воздвиженського монастиря протягом свого існування. Розкрито архітектурно-планувальні, композиційні та мистецькі особливості споруд Великого Скиту Манявського.
У статті розглядається таке історико-фортифікаційне явище як церковно-оборонні комплекси. Питання про їх існування розглядалося українською історіографією протягом ХХ ст. виключно в кордонах Західної та Правобережної України. Утім, постає питання, чи існували такі комплекси на Чернігівщині? Проблема виділення такого виду фортифікаційних споруд на Чернігівщині, в першу
У статті розглядається таке історико-фортифікаційне явище як церковно-оборонні
комплекси. Питання про їх існування розглядалося українською історіографією протягом ХХ
ст. виключно в кордонах Західної та Правобережної України. Утім, постає питання, чи
існували такі комплекси на Чернігівщині? Проблема виділення такого виду
фортифікаційних споруд на Чернігівщині, в першу чергу, пов’язана з тим, що вони були
дерев’яними. На сьогодні від них не залишилося візуальних слідів на земній поверхні. То ж
Розглядається історіографія вивчення дзвіниць, ґенеза будівництва дерев’яних дзвіниць в Україні, з’ясовується приєднання дзвіниці до церкви та влаштування дзвонів у церкві, дається типологія споруд для дзвонів за походженням, конструктивним, функціональним вирішенням та архітектурно-планувальними, композиційними, стилістичними особливостями, розглядається розташування на церковному подвір’ї