ЦЕРКОВНО-ОБОРОННІ КОМПЛЕКСИ ЧЕРНІГІВЩИНИ XVII СТОЛІТТЯ

1
Управління культури та туризму Чернігівської міської ради,Чернігів

У статті розглядається таке історико-фортифікаційне явище як церковно-оборонні комплекси. Питання про їх існування розглядалося українською історіографією протягом ХХ ст. виключно в кордонах Західної та Правобережної України. Утім, постає питання, чи існували такі комплекси на Чернігівщині? Проблема виділення такого виду фортифікаційних споруд на Чернігівщині, в першу
чергу, пов’язана з тим, що вони були дерев’яними. На сьогодні від них не залишилося візуальних слідів на земній поверхні. То ж вивчати їх можна лише по писемним джерелам, а також археологічним залишкам. Тому до початку ХХІ ст. вони не потрапляли в поле зору дослідників. Короткий огляд поставленої проблематики наведеної в даній статті дозволив зробити певні висновки. В статті наведено приклади щонайменше 7 комплексів, що можуть бути класифіковані як оборонні.

Bogdanowski, J., 1996. Architektura obronna w krajobrazie Polski. Od bisupina do Westerplatte. Warszawa-Krakow: Wydawnictwe PWN.
Акты относящиеся к историиЮжной и Заподной России, 1878. Том десятый (дополнение к ІІІ тому). Санкт-Петербург: Типография брат. Пантелеевых.
Бондар, О., 2015. Замки і фортеці Чернігово-Сіверщини XV-XVIII cт.: ілюстрований довідник. Київ: Видавництво О. Філюка.
Бондар, О., Волков, М., Кондратьєв, І., 2015. Невідомий малюнок Любеча 1651 р. Сіверянський літопис. № 4. С. 44-56.
Вечерський В., 2005. Пам’ятки архітектури й містобудування Лівобережної України. Виявлення дослідження і фіксація. Київ: Видавничий дім А.С.С.
Грюневег , М., 2013. Записки о торговой поездке в Москву в 1584–1585 гг. Москва: Пам’ятники исторической мысли.
Дерев’яні церкви в Україні. Торонто: Мистецька бібліотека «Ми і світ».
Енциклопедія історії України: у 10 томах, 2012. Том 10. Київ: Наукова Думка.
Железко , Р. , 2018 . Українсько-московська війна 1668 р. в Ніжині: причини, перебіг та наслідки. Література та культура Полісся. №92. Серія «Історичні науки».№10. С. 83-96.
Историко-статистическое описание Черниговской епархии, 1873. Книга 5. Чернигов: типография Г.И.Шапиры. Історія Української архітектури, 2003. Київ: “Техніка”.
Кресальный, Н., 1980. Русская и украинская архитектура XIV–XVII ст. Учебное пособие. Киев: КИСИ.
Кулаковський , П . , 2006 . Чернігово-Сіверщина у складі Речі Посполитої (1618-1648): наукове видання. Київ: Темпора.
Народна архітектура Українських Карпат XV-ХХ ст., 1987. Київ: Наукова думка.
Січинський, В., 1993. Українська архітектура. Українська культура. Київ: “Либідь”. С. 241-273
Станькова, Я., Пехар, И., 1987. Тысячелетнее развитие архитектуры. Москва: Стройиздат.
Таранушенко, С., 2017. Дерев’яна монументальна архітектура Лівобережної України. Повна редакція. Харків: Видавець Олександр Савчук.
Тарас., Я., 2019. Споруди для дзвонів у сакральній архітектурі України. Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Архітектура. Том 1 . Випуск 1. С.20-60.
Чантурия, В., 1969. История архитектуры Белоруссии. Минск: Вышэй.школа.
Чепелик, В., 2013. Бесіди про українську архітектуру. Київ: Фенікс
Шекун., А., 1992. Отчет. Археологические исследования на територии Черниговщины в 1991 г. Науковий архів Інституту археології НАН України. Чернигов.