У представленій статті висвітлено основні напрямки розвитку українських сільських поселень протягом ХХ ст., культурно-побутову інфраструктуру та архітектурно-планувальні вирішення поселень. Висвітлено проблеми напрямки їх вирішення у сучасному розвитку сільських населених пунктів України.
Розглянуто еволюційні етапи архітектурно-планувальної структури містечок Галичини, закладених у другій половині XVI–XVII ст. від часу закладення до сьогодні. Власне даний період характеризується закладенням великої кількості міських поселень, понад 200. Ці містечка є прикладами реалізації ренесансних містобудівних ідей, що формувались і розвивались в певних політичних та соціально-економічних умовах. Типове місто, яке було одночасовим закладенням, – це регулярна забудова навколо ринку з прямокутно-сітчастою структурою.
У статті досліджується історія формування та розвитку архітектури монастирських комплексів на етнічних історико - географічних землях Галицького Поділля. Визначено суспільно-політичні чинники, які впливали на цей процес. Введено в науковий обіг відомості про найзначніші монастирі регіону: монастир Кармелітів у місті Теребовлі та Угорницький василіанський монастир біля села Підгора Теребовлянського району. Будівлі, що є пам’ятками архітектури національного значення, були збудовані в середині ХVІІ століття на місці давніших споруд.