У статті розглядаються історичні будівлі та споруди з природного білого каменю в межах сучасного лівобережжя Дністра Республіки Молдова (історичного Східного Поділля): фіксується стан їх збереження, характеризуються особливості їхнього архітектурного вигляду та конструктивних рішень кам’яної кладки.
Зольний пил та вапняк використано як сировину для приготування гетерогенних лужних метоксидних каталізаторів для переестерифікації пальмової олії в біодизельне паливо. Каталізатори синтезовано за допомогою мокрого і сухого методу з наступним прожарюванням за 1073–1273 K. Присутність диспергованих кристалів Ca(OCH3)2 над каркасом золи і вапняку підтверджено даними рентгенівської дифракції та скануючої електронної мікроскопії. Найкращі результати отримані в присутності каталізатора, одержаного мокрим способом і прожаренного за 1073 К (W-800).
Досліджено меморіальну пластику двох найстаріших цвинтарів Борислава. Проведено аналіз пошкоджень і втрат ансамблів цвинтарів в цілому та їх окремих пам’яток. Виконано ідентифікацію кам’яного матеріалу надгробних пам’ятників, проаналізовано стан збереження їх фізичної субстанції
Розглянуто застосування термодинамічного аналізу для вивчення рівноваги хімічних реакцій між компонентами пам’яток архітектури виготовлених з каменю та компонентами повітря великих міст. Для оцінювання можливості перебігу хімічної реакції необхідно розрахувати зміну ентальпії, ентропії та енергії Гіббса. Тепловий ефект реакції (зміна ентальпії) та зміна ентропії мають вторинне значення для перебігу таких реакцій. Енергія Гіббса за сталого тиску та температури є критерієм скерованості процесу складовими якої є тепловий ефект та зміна ентропії реакції.