храми

У процесі дослідження прослідковано еволюцію розвитку монастирського ансамблю в Маняві на протязі ХVІІ–ХХІ ст. та виявлено основні етапи його розвитку. Проаналізовано архітектурно-просторовий устрій Манявського Хресто-Воздвиженського монастиря протягом свого існування. Розкрито архітектурно-планувальні, композиційні та мистецькі особливості споруд Великого Скиту Манявського.

Храми на Русі XI–XIV ст. – репрезентанти міст та міської культури. Важливим елементом їхнього оздоблення були різноколірні полив’яні керамічні плитки. Їх почали використовувати ще на початках храмового будівництва в Україні. Протягом тривалого існування долівки у храмах зазнавала неодноразового перенастилання. На Волині, де храмова архітектура традиційно взорувалася на київську, але були присутніми сильні впливи Заходу, формати долівкових плиток протягом XI–XIV ст. зазнають різноманітних змін.