законний інтерес

Стаття присвячена аналізу концептуально-методологічних чинників сучасного розуміння правового статусу особи. Вмотивовано, що правовий статус виступає під­тримкою та медіатором відносин держави, суспільства та особи в парадигмі правового простору.

Обґрунтовано, що питання трансформації правового статусу особи має синер­ге­тично-комбінаторну природу, що зумовлена розширенням його елементного складу шля­хом обов’язкового залучення таких елементів, як принципи права та законні інте­реси і віртуалізацією й глобалізацією суспільної реальності.

Здійснено теоретико-правовий аналіз категорії “законний інтерес”, формуванню її дефініції, виокремлення на цій основі загального розуміння законних інтересів громадян у сфері власності. Особливу увагу присвячено аналізу трьох ключових теорій пояснення змісту законного інтересу, які стосуються ототожнення законних інтересів з прагненням людини, юридичним дозволом та суб’єктивним юридичним правом. Запропоновано визнавати законний інтерес специфічною правовою можливістю. Окрема увага присвячена дослідженню співвідношення законних інтересів з суб’єктивними правами.