Правовий статус особи: методологічно-концептуальний аналіз

Анотація. Стаття присвячена аналізу концептуально-методологічних чинників сучасного розуміння правового статусу особи. Умотивовано, що правовий статус виступає підтримкою та медіатором відносин держави, суспільства та особи в парадигмі правового простору.

Обґрунтовано, що питання трансформації правового статусу особи має синергетично-комбінаторну природу, що зумовлена розширенням його елементного складу, шляхом обов’язкового включення таких елементів як принципи права та законні інтереси та віртуалізацією й глобалізацією суспільної реальності.

Вказано на принципи права, як елемент правового статусу та доведено, що вони мають загальну форму, що включають основні стандарти захисту прав та свобод людини, юридичної особи, держави та міжнародних інституцій. Передбачено їх загальносвітову, трансцидентальну, метаантропологічну природу. Принципи виокремлюються в дві групи – загальні (міжнародновизнані) та спеціальні (репрезентують особливі ціннісні підходи, котрі є затребуваними в окремих ситуаціях в яких перебуває суб’єкт права).

Доведено, що відповідно до ідеології гуманізму та постмодерністської демократії, законний інтерес має визначатися елементом правового статусу, оскільки свобідна воля людської особистості встановлює тенденцію та потребу охоронного механізму держави. Матеріальне бачення верховенства права накладає на право якості, необхідні для гарантування свободи особистості шляхом забезпечення правової визначеності та законних очікувань суб’єктів права в безперервності дій держави.

Новітнє суспільство не може урегульовувати новітні права так само усталено, як класичний обсяг прав, тому з’являються нові виклики, що стосуються четвертого покоління прав людини. Вагомо не допустити порушення принципу верховенства права, законності та недискримінації в цьому процесі.

Автором статті на казуальних прикладах умотивовано, що методологічна парадигма правового статусу при глобально-віртуальній трансформації повинна забезпечувати сутнісні юридико-природні підходи заради отримання бажаного результату – розкриття цінності людини, її охорони та захисту та убезпечення її від негативних проявів девальвованих відносин методами юридичного впливу.