Правовий статус особи: методологічно-концептуальний аналіз

Стаття присвячена аналізу концептуально-методологічних чинників сучасного розуміння правового статусу особи. Вмотивовано, що правовий статус виступає під­тримкою та медіатором відносин держави, суспільства та особи в парадигмі правового простору.

Обґрунтовано, що питання трансформації правового статусу особи має синер­ге­тично-комбінаторну природу, що зумовлена розширенням його елементного складу шля­хом обов’язкового залучення таких елементів, як принципи права та законні інте­реси і віртуалізацією й глобалізацією суспільної реальності.

Вказано на принципи права як елемент правового статусу та доведено, що вони мають загальну форму, що містить основні стандарти захисту прав та свобод люди­ни, юридичної особи, держави та міжнародних інституцій. Передбачено їх загально­світову, трансцендентальну, метаантропологічну природу. Принципи виокремлюються в дві групи – загальні (міжнародно визнані) та спеціальні (репрезентують особливі ціннісні підходи, що є затребуваними в окремих ситуаціях, в яких перебуває суб’єкт права).

Доведено, що відповідно до ідеології гуманізму та постмодерністської демократії, законний інтерес має визначатися елементом правового статусу, оскільки свобідна воля людської особистості встановлює тенденцію та потребу охоронного механізму держави. Матеріальне бачення верховенства права накладає на право якості, необхідні для гаран­тування свободи особистості шляхом забезпечення правової визначеності та законних очікувань суб’єктів права в безперервності дій держави.

Новітнє суспільство не може урегульовувати новітні права так само усталено, як класичний обсяг прав, тому з’являються нові виклики, що стосуються четвертого поко­ління прав людини. Важливо не допустити порушення принципу верховенства права, законності та недискримінації в цьому процесі.

Автор статті на казуальних прикладах умотивував, що методологічна пара­дигма правового статусу при глобально-віртуальній трансформації повинна забезпе­чувати сутнісні юридико-природні підходи заради отримання бажаного результату – розкриття цінності людини, її охорони та захисту й убезпечення її від негативних проявів де­валь­вованих відносин методами юридичного впливу.