житлове середовище

Стаття присвячена дослідженню впливу соціокультурних чинників гендерних відмінностей на дизайн та архітектурне проєктування житлового середовища. У постановці проблеми авторка наголошує на тому, що традиційні архітектурні підходи часто орієнтуються на “усередненого” користувача, ігноруючи специфічні потреби різних гендерних груп. Це створює небезпеку та дискомфорт для частини мешканців, насамперед жінок, осіб похилого віку та людей з обмеженими фізичними можливостями.

Розкрито особливості сутності та житлового середовища перших міст-садів у Галичині на прикладі “Сальватора” у Кракові та “Нового Світу” у Львові. Актуальність теми визначається потребою доповнити та розвинути наявні наукові розвідки, пов’язані з вивченням концепції міста-саду, а також проаналізувати та зіставити архітектурно-містобудівні структури міст-садів у Галичині на ранніх етапах їхнього розвитку. Під час написання роботи використано загальнонаукові методи (історичний, порівняльний, структурний аналіз) і спеціальні натурні дослідження.

В даній статті розглянуто феномен пам'яті поколінь та його вплив на людину при зміні житлових умов. Пам’ять поколінь а архітектурі – це міждисциплінарне поняття, що трактується, як передача системи знань, норм і цінностей, соціального досвіду, соціальних якостей, ролей та поведінки  від одного покоління до іншого та проявляється у всіх сферах життя людини, в тому числі при формуванні та виборі житла та житлового середовища. Реалізація даних компонентів досягається шляхом виховання людини в  сім’ї та соціумі, а також частково на генетичному рівні (генетична пам’ять).