Стаття присвячена дослідженню впливу соціокультурних чинників гендерних відмінностей на дизайн та архітектурне проєктування житлового середовища. У постановці проблеми авторка наголошує на тому, що традиційні архітектурні підходи часто орієнтуються на “усередненого” користувача, ігноруючи специфічні потреби різних гендерних груп. Це створює небезпеку та дискомфорт для частини мешканців, насамперед жінок, осіб похилого віку та людей з обмеженими фізичними можливостями.
В аналізі останніх досліджень та публікацій зазначено, що в сучасних фахових виданнях (Gender, Place & Culture, Journal of Urban Design, Urban Studies) дослідники активніше звертаються до теми гендерної рівності, пропонуючи концепції “гендерного мейнстримінгу” й гендерно-чутливого дизайну. В українській науковій дискусії підкреслюється брак системних підходів у містобудівному плануванні з урахуванням інтересів усіх соціальних груп.
Мета статті – виробити рекомендації для гендерно-чутливого проєктування житлового середовища на основі дослідження соціокультурних передумов гендерних відмінностей. Реалізація цієї мети передбачає: 1) виявлення ключових чинників, що формують гендерні сценарії користування житлом; 2) розробку рекомендацій щодо архітектурного планування житлового середовища; 3) сформувати основу для подальших міждисциплінарних досліджень у галузі архітектури та соціології.
У викладі основного матеріалу авторка пропонує враховувати соціокультурний вимір гендеру, розмежовуючи “традиційні” та “прогресивні” уявлення про роль жінок і чоловіків у суспільстві. Запропоновано також активніше залучати громаду на початкових стадіях проєктування для виявлення реальних потреб різних категорій користувачів.
У висновках стверджується, що гендерно-чутливе планування сприяє підвищенню безпеки й комфорту для всіх мешканців, водночас зменшуючи гендерні стереотипи у використанні житлового середовища. Реалізація описаних у статті рекомендацій дасть змогу підвищити рівень адаптивності житлових проєктів, стимулюватиме подальшу теоретичну та практичну роботу в напрямку розширення гендерної рівності, соціальної інтеграції та інклюзивності в архітектурі.
Butler, J. (2006). Gender trouble: Feminism and the subversion of identity. Routledge. Retrieved from https://lauragonzalez.com/TC/BUTLER_gender_trouble.pdf
Connell, R. (1995). Masculinities. University of California Press. Retrieved from https://lulfmi.lv/files/2020/Connell_Masculinities.pdf https://doi.org/10.4324/9781003116479
Day, K. (2001). Constructing masculinity and women's fear in public space in irvine, california. Gender, Place & Culture, 8(2), 109–127. https://doi.org/10.1080/09663690120050742
Evans, J., & Jones, P. (2011). The walking interview: Methodology, mobility and place. Applied Geography, 31(2), 849–858. https://doi.org/10.1016/j.apgeog.2010.09.005
Jacobs, J. (1992). The death and life of great american cities. Vintage Books.
Hayden, D. (1980). What would a non-sexist city be like? Speculations on housing, urban design, and human work. Signs, Vol. 5,No. 3,Supplement. Women and American City, pp. S170-S187. The University of Chicago Press. https://doi.org/10.1086/495718
Kern, L. (2020). Feminist city: Claiming space in a man-made world. Verso.
McDowell, L. (2013). Gender, identity and place: Understanding feminist geographies. Polity Press.
Molotch, H. (2004). Where stuff comes from: How toasters, toilets, cars, computers and many other things come to be as they are. Taylor & Francis Group. https://doi.org/10.4324/9780203011638
Moser, C. O. N. (1993). Gender planning and development: Theory, practice, and training. Routledge.
Oakley, A. (2016). Sex, gender and society. Routledge. https://doi.org/10.4324/9781315243399
Reeves, D. (2004). Planning for diversity: Policy and planning in a world of difference. Taylor & Francis Group. https://doi.org/10.4324/9780203506523
West, C., & Zimmerman, D. H. (1987). Doing gender. Gender & Society, 1(2), 125–151. https://doi.org/10.1177/0891243287001002002