моделювання транспорту

Оптимізація пересадок при функціонуванні громадського транспорту є одним з важливих компонентів підвищення якості перевезень. На сприйняття пересадки пасажиром впливає ряд чинників: від особистісних характеристик користувача транспортних послуг до параметрів маршрутної мережі, характеристик поїздки та дизайну пересадкових зупинок. Для пошуку взаємозв’язку між різними типами вхідних даних, які впливають на ймовірність виконання пересадки на зупинці, використано метод побудови Байєсівських мереж як один з ефективних методів розв’язання задач прогнозування складних систем.

Транспортна доступність території визначає можливість досягнення певної ділянки з використанням певного режиму переміщення наявною транспортною мережею. У роботі охарактеризовано поняття доступності території як чинника сталості міської транспортної системи та способи її оцінки для міських умов. Запропоновано використання показника кількості безпересадкових маршрутів громадського транспорту (ГТ) між транспортними районами як критерію “вартості” переміщень. Безпересадковість поїздки підвищує комфорт подорожі громадським транспортом та зменшує фінансові витрати пасажира.

В роботі проаналізовано базові концепції моделювання міських транспортних систем. Подано відомі варіанти означення поняття транспортної системи, її основних компонентів та розкрито суть етапів ідентифікації транспортних систем (ТС).