A theoretical analysis of the stiffness of the “cutter-cone” connection was performed. In the article the character and magnitude of the tension at the contact of "cutter-cone" are investigated. An analysis of the surface of the openings for carbide inserts revealed traces of plastic deformation and fretting wear.
Описано тектонофізичні дослідження, проведені у долині ріки Рибник, правої притоки ріки Стрий. Дослідження охоплювали вивчення тріщин структурно-парагенетичним та дзеркал ковзання кінематичним методами у чотирьох скибах Скибового покриву: Парашки, Мальманстальській, Зелем’янки, Рожанки. На основі зібраних з відслонень долини цієї ріки тектонофізичних даних визначено поля напружень, реконструйовані за дзеркалами ковзання та тріщинами. На цій основі досліджено зміну
напрямків регіональних полів напружень у різний (палеоцен-олігоценовий, міоценовий та післяміоценовий) час.
Стаття присвячена вивченню тріщин, які є найпоширенішими структурними елементами земної кори і зустрічаються у всіх літологічних типах гірських порід, для вивчення напруженого стану та механічної поведінки гірських порід. Тріщини є чутливими індикаторами напружень при геотектонічному розвитку території. Визначення реальної залежності співвідношень між тріщинами і причинами їх виникнення дає можливість використовувати тріщини при палеотектонічних реконструкціях, а також при створенні моделей резервуарів в нафтовій геології.
У роботі вперше наведені результати досліджень тріщин та дзеркал ковзання із відслонень уздовж долини ріки Сукіль. У 37 точках у флішових відкладах скиб Орівської, Сколівської та Парашки виконано близько 1100 замірів тріщин та 90 замірів дзеркал ковзання у різних стратиграфічних відкладах – від верхньокрейдових до олігоценових. За допомогою комплексного структурно-парагенетичного та кінематичного аналізу цих мезоструктур, з використанням сучасного комп’ютерного забезпечення (StereoNett, Win-Tensor та ін.) була проведена реконструкція основних параметрів.
Мета. Основною метою цієї роботи є дослідження тектонічної еволюції полів палеонапружень і її вплив на формування кальцитових жил і флюїдний потік у південно-східній частині Українських Карпат у кайнозойський час. Об’єкти дослідження – парагенезиси тріщин, дзеркала ковзання і жили в крейдових пісковиках у Чорногірському, Дуклянському, Поркулецькому і Рахівському покривах у південно-східній частині Українських Карпат. Методика. Для реконструкції напружено-деформованого стану використано структурно-парагенетичний і кінематичний методи.