примус

Крайня необхідність визначається як стан, за якого особа змушена порушувати закон, щоб уникнути більшої шкоди, що загрожує її життю, здоров’ю чи іншим правомірним інтересам. Важливим аспектом є пропорційність вибору: заподіяна шкода повинна бути меншою за ту, якої вдалося уникнути. Заподіяння шкоди в стані афекту при необхідній обороні громадянами, які не досягли 18-річного віку, кримінально не караються. У межах законної самооборони громадянин повинен завдати злочинцям мінімальної шкоди, як каже судова практика, така шкода має бути через небезпеку меншою, ніж у нападника.

У статті poзглянyтo cиcтeмy заходів забезпечення кримінального провадження зa чинним Kpимiнaльним пpoцecyaльним кoдeкcoм Укpaïни. Здiйcнeнo критичний aнaлiз наукових позицій щодо пoняття зaxoдiв зaбeзпeчeння кpимiнaльнoгo пpoвaджeння, а також їх ознак.

Кримінальний процесуальний кодекс України є абсолютно новим, сучасним, демократичним інструментом, спрямованим на реалізацію судово-правової реформи, яка проводиться в Україні. Чинний КПК закріпив низку інститутів, що суттєво змінили кримінальне процесуальне законодавство України.

У статті розглядається поняття та характеристика державного примусу в контексті принципу правової держави, верховенства права та законності. Правова держава не заперечує та не може заперечувати реалізацію примусового впливу, але не визнає примусу, який не засновано на праві. Зазначається, що у правовій науці відсутній загальновизнаний підхід до інтерпретації державного примусу. Державний примус по- різному визначається дослідниками.