The article is devoted to the study of the legal status of specialized bodies of the European Union in the field of cybersecurity. The relevance of the study is due to the policy of European integration defined by the Constitution of Ukraine. The object of the study is the social relations that take place when ensuring cybersecurity in the member states of the European Union.
The article examines current issues related to the legal aspects of personal data protection in the context of ensuring information security amid the digitalization of society. It argues that personal data are among the most vulnerable assets in today’s information environment, and that improper processing or leaks can lead to significant violations of human rights and freedoms, undermine trust in state institutions, and create threats to national security.
The article systematically examines some problematic issues of legal regulation of public relations in the global information space, in particular, concerning the provision of information security and cybersecurity in the information sphere in the conditions of global digitalization of society, especially concerning the use of information technologies and artificial intelligence technologies.
The article discusses current challenges and conceptual approaches to teaching information disciplines with the integration of knowledge about the security of information systems and complexes in higher education. Given the rapid development of digital technologies, cloud services, automated control systems, and the growth of cyber threats, in particular hybrid influence, the problem of forming a holistic vision among students of both the principles of building information systems and their effective protection is becoming particularly important.
У сучасному світі стрімке зростання обсягів даних, автоматизація бізнес-процесів, необхідність забезпечення безперервності роботи та організація віддаленої роботи зумовлюють потребу у глибокому розумінні концепцій та можливостей хмарних обчислень. Використання цієї технології стає ключовим фактором конкурентоспроможності підприємств у цифрову епоху.
Свобода інформації є фундаментальним правом, що забезпечує прозорість і підзвітність у демократичному суспільстві. Однак у воєнний час уряди часто запроваджують юридичні обмеження на доступ до публічної інформації з метою захисту національної безпеки та підтримання громадського порядку. У цій статті розглядається баланс між свободою інформації та державною безпекою в Україні в умовах воєнного стану. Аналізується правова база, що регулює доступ до публічної інформації, та обмеження, запроваджені під час війни.
У статті досліджується проблема організації правового забезпечення безпеки в інформаційній сфері. Виходячи з положень ст. 17 Конституції України та Стратегії інформаційної безпеки, однією з найважливіших функцій Української держави на сучасному етапі є забезпечення інформаційної безпеки. Особливої актуальності та важливості проблема правового забезпечення інформаційної безпеки в Україні набуває сьогодні під час повномасштабного вторгнення російського агресора, коли його підступні агресивні дії реалізуються на усіх фронтах, у т. ч. в інформаційному просторі.
Досліджено інтеграцію інформаційної безпеки у процеси гнучкої розробки програмного забезпечення (Agile) з акцентом на адаптацію методів DevSecOps. Метою було підвищення ефективності впровадження практик безпеки шляхом скорочення часу виявлення вразливостей, зменшення складності інтеграції безпеки в цикл розробки та підвищення рівня співпраці між командами. Аналіз показав, що автоматизація тесту- вання безпеки скорочує час виявлення вразливостей на 40%, а створення крос- функціональних команд підвищує рівень співпраці на 30%.
Досліджено сучасні засоби та підходи до проведення OSINT-аналізу відкритих джерел інформації. Ключова роль OSINT, разом з іншими методами розвідки, такими як HUMINT, IMINT, SIGINT, MASINT та GEOINT, полягає у створенні цілісного інформаційного поля, що поєднує відкриті, технічні, людські та геопросторові джерела. Постійний розвиток методологій та вдосконалення інструментів автоматизації дає змогу підвищити ефективність і точність аналізу отриманої інформації, що робить OSINT одним із найважливіших елементів сучасної розвідки.
У статті розглянуто проблему забезпечення достовірності та безпеки персональних даних, що обробляються у державних реєстрах, шляхом використання блокчейн- технологій. Зростання вимог до прозорості та стійкості державних систем управління даними висуває нові виклики щодо захисту інформації від несанкціонованих змін, втручань та підробок. Запропоновано метод, що базується на впровадженні децентралізованої блокчейн-архітектури для забезпечення цілісності даних, їх відстежуваності та прозорості у процесі обробки й зберігання.