Теоретичне обґрунтування результатів вимірювання аномалії траєкторії космічних апаратів
Йдеться про сонячне прискорення космічних апаратів. Поширена думка про те, що класичні властивості фундаментальних законів статики можуть бути успішно використані в небесній механіці низьких швидкостей (v << c), спростовується, оскільки залучення релятивістських методів не покращує ситуацію через малість гравітомагнітного поля. Суть проблеми полягає в тому, що відомі класичні методи теорії руху оперують лише поперечною складовою вектора швидкості по відношенню до орієнтації радіус-вектора гравітаційної взаємодії.