державна зрада

Ця стаття присвячена аналізу нововведених норм до Кримінального кодексу України (далі КК України), що криміналізують такі протиправні дії, як “колабораційна діяльність” та “пособництво державі – агресору”. Аналіз практики діяльності право­охоронних органів у сфері розслідування цих злочинів виявив складність у їх розме­жуванні між собою та іншими нормами КК України, що передбачають відповідальність за порушення основ національної безпеки. Це зумовило небхідність пошуку та аналізу теоретичних рекомендацій та нормативно-правових положень, пов’язаних з цією проб­ле­матикою.

У статті розглянуто питання кримінальної відповідальності за злочини проти основ національної безпеки на прикладі вітчизняного та зарубіжного досвіду окремих країн.

Зокрема, досліджено досвід Литовської Республіки, Латвійської Республіки, Естонської Республіки, Грузії, Республіки Вірменія, Республіки Польща, Швейцарії, Федеративної Республіки Німеччина та Французької Республіки з питань законодавчого регулювання кримінальної відповідальності за злочини проти основ національної безпеки.

У статті розглянуто питання кримінальної відповідальності за дежавну зраду на прикладі вітчизняного та зарубіжного досвіду окремих країн.

У статті проведено аналіз змін до Кримінального кодексу України, внесених під час воєнного стану, у зв’язку зі збройною агресією росії проти України. Обґрунтовано потреби та причини змін до кримінального законодавства, які передбачають жорсткіші покарання порівняно з мирним часом: зміна суспільної небезпеки злочинів, неодмін ність посилення превенції, забезпечення справедливості.

Повномасштабне вторгнення рф створило нові проблеми, пов’язані з державною зрадою. Питання державної зради є актуальним в умовах сьогодення, адже воно завжди залишається важливим для забезпечення національної безпеки, суверенності та недоторканності держави. Державна зрада є серйозною злочинною діяльністю, що може мати колосальні наслідки для майбутнього держави.