державна зрада

Анотація. Дана стаття присвячена аналізу нововведених норм до Кримінального кодексу України (далі КК України), що криміналізують такі протиправні дії як "колабораційна діяльність" та "пособництво державі – агресору". Аналіз практики діяльності правоохоронних органів у сфері розслідування даних злочинів виявив складність у їх розмежуванні між собою та іншими нормами КК України, що передбачають відповідальність за порушення основ національної безпеки. Це зумовило небхідність пошуку та аналізу теоретичних рекомендацій та нормативно-правових положень пов’язаних з цією проблематикою.

У статті розглянуто питання кримінальної відповідальності за злочини проти основ національної безпеки на прикладі вітчизняного та зарубіжного досвіду окремих країн.

Зокрема, досліджено досвід Литовської Республіки, Латвійської Республіки, Естонської Рес­публіки, Грузії, Республіки Вірменія, Республіки Польща, Швейцарії, Федеративної Республіки Німеччина та Французької Республіки з питань законодавчого регулювання кримінальної відпо­відальності за злочини проти основ національної безпеки.

У статті розглянуто питання кримінальної відповідальності за дежавну зраду на прикладі вітчизняного та зарубіжного досвіду окремих країн.

У статті проведено аналіз змін до Кримінального кодексу України, внесених під час воєнного стану, у зв’язку зі збройною агресією росії проти України. Обґрунтувано потреби та причини змін до кримінального законодавства, які передбачають жорсткіші покарання порівняно з мирним часом: зміна суспільної небезпеки злочинів, необхідність посилення превенції, забезпечення справедливості.

Повномасштабне вторгнення рф створило нові проблеми, пов’язані з державною зрадою. Питання державної зради є актуальним в умовах сьогодення, адже воно завжди залишається важливим для забезпечення національної безпеки, суверенності та недоторканності держави. Державна зрада є серйозною злочинною діяльністю, що може мати колосальні наслідки для майбутнього держави.