Анотація. Дана стаття присвячена аналізу нововведених норм до Кримінального кодексу України (далі КК України), що криміналізують такі протиправні дії як "колабораційна діяльність" та "пособництво державі – агресору". Аналіз практики діяльності правоохоронних органів у сфері розслідування даних злочинів виявив складність у їх розмежуванні між собою та іншими нормами КК України, що передбачають відповідальність за порушення основ національної безпеки. Це зумовило небхідність пошуку та аналізу теоретичних рекомендацій та нормативно-правових положень пов’язаних з цією проблематикою. У статті наведено теоретичний аналіз статей 1111 та 1112 КК України та висновки, що вказують на наявність тотожних за змістом формулювань. Це можна пояснити гострою необхідністю їх прийняття, у зв’язку із військовою агресією з сторони Російської Федерації по відношенню до України. Практика застосування даних норм свідчить про вчинення цих злочинів з боку осіб, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях України. Проведене за даною тематикою дослідження дозволило сформулювати та запропонувати зміни, пов’язані з тлумаченням понять "колабораційна діяльність" та "пособництво державі – агресору", що позитивно вплине на їх правозастосування уповноваженими на це органами державної влади.
Водночас, шляхом аналізу цих норм авторами запропоновано їх теоретичне розмежування, зокрема між ч. 4 статті 1111 та тією частиною статті 1112 КК України, що передбачають "добровільний збір, підготовку та/або передачу матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави – агресора". Запропоновано розрізняти ці майже тотожні форми кримінальних діянь за формою володіння матеріальними ресурсами та активами або за колом суб’єктів кому вони адресуються. З огляду на зазначені проблеми, ще у липні 2022 року до Верховної Ради України було внесено законопроєкт, що пропонує зміни до Кримінального Кодексу України. Проєкт містить доопрацьовану редакцію статті 1111 КК України "Колабораційна діяльність", що містить оновлений перелік складів кримінальних правопорушень, зокрема і ті що передбачені статтею 1112 КК України (останню пропонується виключити). Вважаємо, що ці зміни не потребують подальших дискусій щодо складності розмежування як цих, так і суміжних норм.
1. Хавронюк М. Кримінальна відповідальність за колабораціонізм. Аналіз статті про колабораційну із серії науково-практичних коментарів Миколи Хавронюка про зміни до Кримінального кодексу, прийняті під час воєнного стану. URL: https://pravo.org.ua/blogs/kolaboratsijna-diyalnist-nova-stattya-kryminalnogo-kodeksu/ (Дата звернення: 15.09.2024).
2. Хавронюк М. За пособництво державі-агресору – кримінальна відповідальність. Аналіз статті 111-2 ККУ із серії науково-практичних коментарів Миколи Хавронюка про зміни до Кримінального кодексу, прийняті під час воєнного стану. URL: https://pravo.org.ua/blogs/za-posobnytstvo-derzhavi-agresoru-kryminalna-vidpovidalnist/ (Дата звернення: 12.09.2024).
3. Колабораційна діяльність та пособництво державі-агресору: розмежування кримінальних правопорушень і доказова база. Верховний суд. URL: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/1298517/ (Дата звернення: 13.09.2024).
4. Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність та суміжні кримінальні правопорушення : Проект Закону України № 7570 : станом на 20 лип. 2022 р. URL: https://itd.rada.gov.ua/2239bb65-0f56-4e6c-9b31-a0ec9e73bb4f (Дата звернення: 14.09.2024).