рівність сторін

Стаття присвячена комплексному аналізу правової природи права людини на справедливий судовий розгляд, дослідженню механізмів його нормативно-правового забезпечення та ефективності реалізації крізь призму судової практики Європейського суду з прав людини. Особлива увага надається системному тлумаченню зазначеного права в контексті міжнародних стандартів пра­возахисної діяльності та його кореляції з національними правопорядками держав – учасниць Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Для пошуку права його інструментального компонента, яким є норми права, самі по собі вони ще не право (цю позицію відстоюють зарубіжні дослідники). Визначальним для права є функціональна складова частина, тобто процедура застосування до різних людей і різних ситуацій. Доктринальні зміни в підходах до розуміння сутності судочинства та його мети, перехід до принципу змагальності сторін не могли позначитися  як на процесі су­дового пізнання, так і  на його результатах.