допустимість доказів

Актуальним є дослідження проблемних аспектів трансформації матеріалів, отри-маних у ході оперативно-розшукової діяльності, у докази в кримінальному провадженні. Стаття висвітлює проблему забезпечення балансу між необхідністю ефективної протидії злочинності, особливо в умовах воєнного стану, та дотриманням фундаментальних прав і свобод людини. Розглянуто сутність та функціональне призначення оперативно-розшукової діяльності як самостійного напряму правоохоронної роботи, що має власні завдання, прин-ципи та переважно негласний інструментарій.

У цій статті розглядається історія еволюції та правові основи таємних розслідувань як спеціалізованого інструменту кримінального судочинства та правоохоронної практики. Актуальність дослідження визначається зростаючою складністю, транснаціональним харак- тером та латентним характером сучасної злочинної діяльності, яка дедалі більше вимагає використання таємних методів виявлення та документування правопорушень, особливо у сферах організованої злочинності, корупції, кіберзлочинності та торгівлі людьми.

Формування дієвої системи протидії корупції є одним із ключових пріоритетів сучасної української держави та неодмінною умовою її сталого демократичного розвитку й успішної європейської інтеграції. Створення спеціалізованих антикорупційних інституцій, таких як Національне антикорупційне бюро України (НАБУ), Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) та Вищий антикорупційний суд (ВАКС), стало важливим кроком у цьому напрямі.