ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП ФОРМУВАННЯ САМОБУТНЬОЇ ТРАДИЦІЇ САКРАЛЬНОЇ АРХІТЕКТУРИ КИЇВСЬКОЇ РУСІ
У статті розглядається архітектура Київської Русі кінця Х – першої половини ХІ ст. з метою визначення в ній елементів, які можна вважати основою розвитку самобутньої києворуської традиції домонгольського періоду, представленої закомарним і стовпоподібним храмом. Актуальність теми зумовлена необхідністю формулювання розвитку архітектури Київської Русі як самостійного явища, оскільки і в сучасних наукових дослідженнях залишається поширеною думка, згідно з якою вона розглядається як передісторія пізніших локальних традицій.