Лісотехнічна термінологія дуже обсяжна, бо залучає не лише вузькоспеціяльну термінологію лісового господарства, лісозатівлі, деревообролення, виробництва деревинної продукції тощо, але й термінологію транспорту й шляхів, машинобудування, приладобудування, засобів автоматизації та обчислювальної техніки, картографії, екології тощо й, звичайно, загальнотехнічну. Тому наведені висліди аналізу лісотехнічної термінології відображають теперішній стан української термінології загалом.
Метою аналізу було виявити невмотивовані "запозичення", передусім з російської мови чи через російську мову, за наявності інших цілком українських відповідників, бо саме маса таких "запозичених" термінів - це головна причина неусталеності української термінології та наявності суржикової фахової мови.
За об'єкти аналізу взято п'ять державних стандартів України - з лісозатівлі [ЛЗ], меліоративних машин [ММ], зубчастих та фрикційних передач [ПЗ], пневматичних шин [ШП], сертифікації [Се] та чотири термінологічні словники – лісотехнічний [ЛТ], дослідження операцій [ДО], два автошляхові [АШ]. Усе це видання 1992-1999 років. Українські відповідники взято для порівняння з термінологічного словника І.Шелудька [Ше] та звірено з лексикографічними матеріалами словників Б.Грінченка [Гр] та В.Перхача [Пе].
У кожному з наведених нижче термінологічних записів, взаєморозмежованих середником (крапкою з комою), терміни з об'єкту аналізу завжди подаються зліва перед рискою з позначкою словника (у квадратних дужках), а терміни з порівняльних словників [Ше,Гр,Пе] – справа після риски без відповідної позначки. Рекомендовані терміни наведено грубим шрифтом. Для побудови фразеологічно правильних висловів застосовано давно відомі й незмінні норми української мови, викладені в підручниках, посібниках і словниках [П,По,Р], наприклад, рекомендації типу постійнодіюча (виставка) – постійна.
Відразу зі вступу неприємно вражає суржикова фразеологія в об'єктах аналізу, крім [АШ,ММ]. Очевидно, фахівцям, які готують стандарти й укладають словники, треба об'єктивніше оцінювати свої знання з непростої української мови, не легковажити її, не вважати діалектом російської мови та залучати на допомогу хоча б шкільного учителя української мови – тоді не матимемо таких фраз-покручів:
відношення (на засадах взаємності) [Се] – стосунки; відходи, що не використовують [ЛТ] – невикористовувані відходи; ділянка по біговій доріжці[ШП] – ділянка бігової доріжки; ємності місткістю 15-150 л. [ЛТ] – місткості на 15-150 л. (повітроємність (деревини) – повітромісткість); імітуючий пори [ЛТ] – пороімітівний; круглорічної дії (дорога) [ЛЗ] – цілорічна (сезонної дії – сезонна); необхідний [ЛЗ] – потрібний; несучі, здебільшого нахилені, конструкції скатної покрівлі, підтримуючі основи покрівлі [ЛТ] – здебільшого скісні конструкції підтримування основ похилої покрівлі; опрацьована обробка (handlіng) [ДО] – опрацювання; орган з (сертифікації) [Се] – орган зі; площа контакту по виступах (рисунка) [ШП] – контактна площа виступів; по дну канавок (виступи) [ШП] – на дні рівчаків; по лотках чи канатах (спускання) [ЛЗ] – лотками чи линвами; приведені (терміни) [ЛЗ] – наведено; при (відсутності, швидкості) [ШП] – за; при (його використанні) [ПЗ] – у; при всезростаючій (кількості) [ДО] – за всебільшої; при збереженні (фонду) [ДО] – зі збереженням; при лущенні (кут різання) [ЛТ] – у лущенні; при навантаженні [ШП] – за навантаження; при навантажуючому зусиллі, яке діє на колесо [ШП] – за навантаги на колесо; при необхідності [ЛЗ] – за потреби, у разі потреби; при підборі (використано джерела) [ШП] – для добору; при потребі [ШП] – за потреби, у разі потреби; при розробленні термінології [ДО] – розробляючи термінологію; при умовах [ШП] – за умов; приймати (участь) [Се] – брати; простій за зовнішніми причинами – зовнішня затримка; співвідношення (висоти до ширини) [ШП] – відношення; тканин, утворюючих у деревині частину кори [ЛТ] – частково коротвірних тканин; угода ..., яка включає (прийняття ... результатів) [Се] – угода ..., яка передбачає [зобов'язує]; укладених по (коліях [смугах] руху) [ЛЗ] – укладених на; центри по накопиченню та переробці відходів [ЛТ] – центри накопичування та переробляння відходів; число (зубців) [ПЗ] – кількість; що до неї включено (два терміни) [ПЗ] – яка вміщує.
Далі звертаємо увагу на надмір віддієслівних іменників на -ка з характерними для російської мови написаннями й наголосами, зокрема з суфіксами -овк(а), -ушк(а), які в українській мові практично не вживаються. Українською мовою нормативно називають дію (процес) іменниками на -ння, а вислід дії – переважно безсуфіксними іменниками. У наведеному масиві лише у 8-и випадках з 62-х рекомендовані терміни мають закінчення -ка, серед яких два слова з суфіксом -анк(а) (заготованка, кованка), одне -арк(а)(сушарка), два – з іншим наголосом (підкладка, підшивка), а решта (позначка,переліжка, пробівка) – з іншим коренем:
вертушка [АШ1] – млинок; вибірки (похибка) [ДО] – добору; виїмка (напів-, протектора) [АШ,ШП] – вийма; виробка [АШ] – вибірня; відмітка [АШ] – позначка; вкладка [АШ] – вкладень; гасилка, гаситель (вапно-) [АШ] – гасильник; ґрунтовка [АШ,ЛТ] – (під)ґрунт, ґрунтування; ґрунтозачіпка [ШП] – ґрунтозачепа; добавка [АШ,ЛТ] – додаток; заготовка [АШ,ЛТ] – заготованка; задирка [ЛТ] – задра; заклепка [АШ] – нют(а); замазка [АШ,ЛТ] – кит; заправка [АШ] – заправляння, набирання; зйомка (ситуаційна) [АШ1] – знімання, зняток, світління, світлина; котушка(запалювальна, spool) [АШ,ДО,ЛТ] – навій, шпуля; кочегарка [АШ] – котельня, паровичня; мішалка [АШ] – (ро)змішувач; накатка [АШ] – накіт, накочення; нарубка [АШ] – нарубина; насадка (гідророзпушника) [ММ] – насад; недошліфовка [ЛТ] – недошліф; обдувка [АШ] – обдування, обдуття; обробка (дерево-, піскоструминна, деревини) [АШ,ДО,ЛТ] – обробляння, оброблення, (земель) [ММ] – обробіток; обшивка [АШ,ЛТ] – обшиття; опалубка [АШ] – палуб; оснастка [АШ,ЛТ] – спорядження; перевірка (лабораторій на якість ... ) [Се] – перевіряння, перевір; перегонка (деструктивна, суха) [АШ] – переганяння, дестиляція, перегін; переробка [ЛТ] – переробляння, перероблення; перестановка [ДО] – перестава, переставляння; підготовка (водо-) [АШ] – приготова, готування, приготування; підкладка [АШ] – підкладка, підкладень; підпірка [АШ] – підпора, підпірка; підшивка [АШ] – підшивка, підбивка; поковка [АШ] – кованка; посадка (сірникової головки) [ЛТ,АШ] – насадження; поставка [АШ] – достава, постача; пригонка (елементів конструкції) [АШ] – припасовування; пробірка [АШ] – пробівка; пробуксовка [АШ1] – пробуксовування; проводка (електро-) [АШ1] – провідня; прокатка [АШ1] – вальцювання; прокладка, перекладка [АШ,ЛЗ,ЛТ] – переліжка; рекогносцировка, рекогносцирування [АШ] – розвідування, рекогностика; розбивка [АШ1] – розбивання, розмічення; розробка (родовищ) [АШ] – розробляння, розроблення; рубка [ЛТ] – рубання; рубка головного користування [ЛТ] – суцільнолісосічне рубання; рубка догляду [ЛТ] – доглядне рубання; сортувалка [ЛТ] – сортівниця; стійка [ЛТ] – стояк; сушилка [ЛТ] – сушарка; схватка [АШ1] – лисиця, затиск; топка [ЛТ] – паливня; трамбівка (електро-, механічна, пневматична) [АШ] – бутин; упаковка [ЛТ] – пака, паковання, пакунок; усадка (бетону, ґрунту, зварного шва) [АШ1,ЛТ] – зіступ, зіступання; установка [АШ1,ЛЗ,ЛТ] – устава; футеровка [АШ] – хутровання; черпалка (водо-, земле-) [АШ] – черпальниця, черпня, черпак; шпаклівка [АШ] – шпадля (шпаклювальник – шпадляр, шпаклювання – шпадлювання); штукатурка (суха, вапняна, зовнішня) [АШ, ЛТ] – тиньк (штукатурний (цвях) – тиньківний).
У словниках поки що триває вживання активних дієприкметникових форм теперішнього часу на -уюч(ий), -аюч(ий), що суперечить особливостям української мови [По]. Сьогодні видають словники як ніколи пересичені такими формами, наприклад [Ка] вміщує 42-і такі форми лише у словах на літери А-В, тобто 250! у словнику. Це переважно теперішні новотвори на зразок блокуючий, вивчаючий, видаляючий, викликаючий, виражаючий, відбиваючий, відстаючий, відсікаючий, відштовхуючий. З культурою слова [По] тут зближення нема - такі форми не треба подавати навіть поряд з правильними. Зате всі розглянені стандарти вийшли на вищий рівень, бо згаданих дієприкметникових форм на містять:
блукаючий [ДО] – випадковий, блукавий, заблудлий; висячий (міст) [АШ] – висний; вміст зв'язуючого [ЛТ] – вміст в'язей; в'яжучий [АШ] – зв'язний, зв'язувальний; горючий [АШ] – пальний, паливний; деревофарбуюючі (гриби) [ЛТ] – деревофарбувальні; детонуючий (шнур) [АШ1] – детонаційний; діюча (лінія) [ПЗ] – дійова, дієва; діючий (operatіonal) [ДО] – робочий; добавка модифікуюча [ЛТ] – додаток модифікувальний; дренуючий (матеріал) [АШ] – дренувальний; дротяноармуючий (агрегат) [ЛТ] – дротоармувальний; дублюючий [ДО] – дублювальний; забруднююча (речовина)– забруднювальна; замикаючий (шар) [АШ] – замикальний; запам'ятовуючий пристрій (memory, store) – пам'ять, запам'ятовувач, запам'ятовчий [запам'ятовувальний] пристрій; записуючий пристрій (recorder) [ДО] – записувач, записувальний пристрій; захищаюча (здатність) [ЛТ] – захисна; згасаюче, затухаюче (коливання) [АШ] – згасаве, згасне, угамівне; керуюча (програма, послідовність) [ДО] – керівна, керівнича; кодуючий пристрій (coder) [ДО] – кодувач, закодовувач, кодувальний пристрій; конвейєр формуючий [ЛТ] – конвеєр формувальний; легуючий (елемент) [АШ1] - легувальний; летуча зола [АШ] – леткий попіл; моделююча програма (sіmulator) [ДО] – моделювач, моделювальна програма; навантажуючий [ЛТ] – навантажувальний; напружуючий (цемент) [АШ1] – напружувальний; нержавіюча (сталь) [АШ1] – нержавійна; несучий (елемент, кузов, арматура)[АШ,ЛТ] – несний, тримний; обробка кондиціонуюча [ЛТ] – оброблення кондиціювальне; охоплюючий (enclosіng) [ДО] – охопний; очікуючий обробки (outstandіng) [ДО] – не(до)оброблений; падаюча (частина молота) [АШ] – спадна; пакетоформуючий (пристрій) [ЛТ] – пакетоформівний; пакетуючий строп [ЛТ] – пакетувальний зашморг; петлеутворюючий (агрегат) [ЛТ] – петлетвірний; плавучий (кран, міст) [АШ] – плавний; плівкоутворююча (речовина) [ЛТ] – плівкотвірна; пояснюючий (терміни) [ШП] – що пояснює, пояснювальний (до терміна); прес-формуюючий (агрегат)[ЛТ] – пресоформувальний; пульсуюче (формування) [ЛТ] – пульс(ів)не; рівнодіюча [АШ] – вислідна, рівнодійна; самоорганізуючий [ДО] – самоорганізовний; стабілізуюча (ланка) [ДО] – стабілізувальна, стабілізаційна; фіксуючий (пристрій) [ЛТ] – фіксувальний; фрезерно-брусуючий (верстат)[ЛТ] – фрезернобрусувальний; центруючий (пристрій) [АШ] – центрувальний; швидкотужавіючий (цемент) [АШ] – швидкотужав(ій)ний; штебелююча (тара) [ЛТ] – стосільна (штабелювання [ЛЗ] – стосіння, устосення; штабелювати – стосити; штабель [ЛЗ] – стіс -тосу, стіс [ЛЗ] – поліновий стіс).
Що стосується пасивних дієприкметникових форм теперішнього часу на -мий, які так само неприйнятні в українській мові [По], то їх вживають і в словниках, і в стандартах, зокрема слова допустимий і недопустимий:
важкоспалима (деревина) [ЛТ] – важкоспальна; (не)допустимий (доза, похибка, навантаження, напруження) [ЛТ,ДО,ШП,АШ,ЛЗ] – (не)допуск[т]ний, (не)дозволь[е]ний; невидима (поверхня) [ДО] – невидна; видимість [АШ] – видність.
Як видно з наведених порівняльних записів, нема вмотивованих причин на те, щоб вживати згадані дієприкметникові форми, бо з-посеред численних віддієслівних прикметників завжди можна дібрати один чи декілька з потрібними ознаками.
Нижче наведено ще кілька десятків найчастіше вживаних термінів-суржиків. Очевидно, деякі лексикографи й термінологи вважають, що вокзал, гравій, канава, канат, лебідка, мастика, облицювання, паз, приво[і]д, простій, результат, розбухання, снаряд, шип, шов, ящик тощо - це автентичні українські терміни і їх нема чим замінити. Насправді ж усе навпаки - це терміни, що їх насильно увели в українську мову, витіснивши численні автентичні:
включати [ШП,ЛЗ] – залучати, у[в]крапляти (включаючи (тезауруси) – залучаючи); вокзал (аеро-, зазізн.) [АШ,ЛТ] – двірець, станція; гравій [АШ,ЛЗ] – нарінок, жорства, ріняк, рінь (ґрунтогравійна (дорога) – ґрунтонарінкова); ґрунт [ЛЗ,ММ] – ґрунт; гума [ШП,АШ1] – ґума; зазор [ЛТ,АШ1,ПЗ] – проміжок, люз; канавка (протектора) [АШ,ШП] – рівчак (підканавковий (шар) – підрівчаковий); канат [ЛЗ,ЛТ,АШ] – кодола, (трос) линва; лебідка [АШ,ЛТ] – катеринка; мастика [АШ,ЛТ] – мастиво; мітка [ДО,ЛТ] – позначка; навколишнє середовище (охорона) [АШ1,ЛТ] – довкілля; облицювання [АШ,ЛТ] – обличкування; окис (хрому, алюмінію) [АШ,ЛТ] – оксид, окисень; паз [АШ,ЛТ] – ґара (шпунт – ґаранок); привод (електро-, серво-) [ДО, АШ] – повід, повідня; простій (транспорту) [АШ,ДО] – затримка, перестій; результат [ММ, ШП] – вислід; роз[на]бухання [АШ,ЛТ] – бубнявіння, набрякання; скипидар [АШ,ЛТ] – терпентина, шпигинар; снаряд (землечерпальний, зем-) [АШ,ММ] – знаряддя; устаткування (equіpment, електро-, сприклерне, ґрунтозабірне) [ДО,ЛЗ,АШ,ММ] – устатковання; шип [АШ,ЛТ,ШП] – чіп (шипове (з'єднання) – чіпове); шов (зварний, кутовий, осадовий) [АШ,ЛТ] – шво -ва; шпонка [АШ,ЛТ] – плішка; щебе[і]нь [АШ,ЛЗ] – скалля, (один) скалина; ящик [АШ,ЛТ] – скриня, скринька, короб.
Супроти правил чергування о - і у відкритих і закритих складах [П,По] пишуть лісовоз, а не лісовіз, лісовозний а не лісовізний, а словники [АШ] непослідовні, бо подають водночас правильні й неправильні форми:
воз (автолісо-, асфальто-, бензо-, лісо-, мото-, шлако-, контейнеро-) [АШ,ЛЗ,ЛТ] – віз (бензо-, лісо‑, мото-)[АШ]
Ігнорують властивості прикметників зі суфіксами -уват(ий), -ист(ий), призначених подавати "певного виду ознаки" [П], і калькують прикметники з російської мови на зразок клинообразный - клиноподібний:
бочкоподібна (модифікація) [ПЗ] – бочкувата; хрестоподібне (з'єднання) [ЛТ] – хрещате; щілиноподібний (проріз) [ШП] – щілинний, щілинистий; клиноподібний (пас) [АШ1] – клинуватий.
Рідко вживають поширену в нашій мові словотвірну парадигму -ійн(ий) – порційний, потенційний тощо [По] і замість неї беруть -іонн(ий), -іальн(ий). Вживають також дієслова і похідні від них слова з -ир-, яких "носії української мови не сприймають" [По]:
порціонна (тара) [ЛТ] – порційна; функціональний (затримка, розміри) [ДО,ЛТ] – функційний; фракціонування [ЛТ] – фракціювання; шлакомагнезіальний (цемент) [АШ] – жужелемагнезійний; юстирувальний [АШ] – юстувальний; буксирування [АШ] – галювання.
Застосовують невмотивовані запозичення з російської мови типу зйомка [По], підйом, прийом замість правильно утворених похідників від дієслів знімати, підіймати, приймати:
зйомка (ситуаційна) [АШ1] – знімання, зняток, світління, світлина; підйом (арки, будівельний) [АШ] – підняття; підйомний (вантажо-, топляко-) [АШ,ЛТ] – підіймний, підіймальний; підйомник [АШ] – підойма, підіймач; прийом (receіpt) [ДО] – отримання, прийняття.
Продовжують вживати відсутні в українській мові дієслова накатувати, прокатувати й похідники від них (треба вживати накочувати, вальцювати):
накатування [АШ1] – накочування; прокат (метало-) [АШ] – вальцівка; прокатка [АШ1] – вальцювання.
Майже всі ігнорують запропонований в Інституті української наукової мови ВУАН [Ше] стислий і добре вмотивований термін пересилання, призначений упорядкувати термінологію передавання енергії, сигналів на відстань (як і в пошті):
передавач (transmіtter) [ДО] – пересилач; передача (transmіssіon) [ДО] – пересилання; канал передачі (даних) [ДО] – канал пересилання; електропередачі (лінія) [АШ] – електропересилання.
Майже не сприймається також дуже вдала, з нашого погляду, пропозиція [Ше] вживати водопровід лише тоді, коли йдеться про труби (у сенсі трубопровід для води), інакше - водовід, водогін. Укладач [АШ] фактично також не дотримується цієї засади, бо роглядає обидві форми як синоніми:
провід (бензо-, бетоно-, пульпо-, сміттє-) [АШ] – від (бетоно-, водо-, повітро-, пульпо-) [АШ].
Застосовують хибно вмотивовані терміни, зокрема тонкомірний, довгомірний що "тягнуть" у сфери точних і тривалих вимірювань, коли насправді йдется лише про приблизну товщину деревини, і далекомір, що неправильно орієнтує користувача на "вимірюваня на відстані":
тонкомірний, довгомірний (сортимент, деревина) [ЛТ] – тонкий, довгий; далекомір [АШ] – відстанемір.
Наприкінці подаємо решту виявлених в аналізі термінів-суржиків, замість яких можна дібрати кращі й давно засвоєні українські терміни – такі як амоняк, верства, ґара, жужіль, кермо, кроква, лиштва, лютар, магнет, мапа, обсяг, олива, потяг, прогалина, різь, рів, склянка, триб, хемія, цебер, цина, шнек, шруба та ще багато інших:
абрикос [ЛТ] – мореля; амiак [АШ] – амоняк; багатооборотна, багатообертова (тара) [ЛТ] – багатообігова; баддя [АШ], цебр [ЛТ] – цебер); балка (нерозрiзна, складена) [АШ] – трям; бархатне (дерево) [ЛТ] – оксамитове; башмак [АШ] – черевик, підкладень; башта [АШ1] – вежа; безконечний [АШ] – нескінченний, безмежний; бірка [ДО] – карб, карбіж; благоустрій [АШ] – упорядження; бойок [АШ] – клюпа, ударник, бійчик; болт [АШ] – прогонич; брак [АШ] – ґандж, брак; бровка [АШ] – брівка; бронза [АШ] – спиж; бугель [АШ] – рихва; буксир [АШ] – галівник; буна [АШ] – пригата; бур [АШ] – свердло; бурильний [АШ] – свердлильний; вагоновод [АШ] – вагоноповодар; ванна кімната [ЛТ] – лазничка; вантажопідйомність (шини) [ШП] – вантажопідіймність, вантажопідіймальність; ватерлінія [АШ] – водокрес; ватерпас [АШ] – ґрунтвага; вертоліт [АШ] – гвитокрил, вертолет, гелікоптер; видавлювання [АШ] – витискування; видалення [ЛТ] – вилучення, усунення; видержка [АШ] – витримка; вишка (автомобіль-,) [АШ] – вежа, вежка; віджим [ЛТ] – витискання; відказ (палі) [АШ] – відпора, спин; вітка [ЛЗ] – гілка, вітка; волочильня [АШ] – протягальня, дротярня; гайка [АШ] – мутра, гайка; глазур [АШ] – полива; гніт [АШ1] – ґніт; гоночний (автомобіль) [АШ1] – перегоновий; горновий [АШ] – горенний, горновик; горстка [ЛЗ] – жменька; грати [ЛТ] – ґрати; гратчаста (тара) [ЛТ] – ґратчаста; грохот [АШ] – дармой; ґрунтощебенева (дорога) [ЛЗ] – ґрунтоскалинна; гужовий (авто-, транспорт) [АШ1] – возовий; гусеничний (прес) [ЛТ] – плазуновий; дамба [АШ] – гатка; датчик [АШ] – сенсор, давач?; движок [АШ] – рушій; дільниця (деревини) [ЛЗ] – ділянка; довгоття [ЛЗ] – довгіття?; достовірність (valіdіty) [ДО] – істинність, вірогідність; ємність [ЛТ] – місткість; заболонь [ЛТ] – біль (білі); загоряння [ЛТ] – займання; закраїна [ШП], кромка [ПЗ] – пруг, окрайок, крайка (кромковий (контакт) – пруговий); зал чекання [ЛТ] – зала очікування; затвор [АШ] – закрив(ка); захват (автоматичний) [АШ1] – захоп(ка), зачіп(ка); захватний(вантажо-) [АШ] – захопний, зачіпний; збереженість (сировини) [ЛТ] – збережність; з'єднання лісу (лісоматеріялів) [ЛТ] – гуртування [збивання] деревини; злом [ЛТ] – злам; зношування (износ) (основних фондів) [АШ] – спрацьованість; зола [АШ] – попіл, зола (золовловлювач – попеловловлювач); інтегральна (схема) [ДО] – (з)інтегрована; канава [АШ] – рів, канава; карниз [ЛТ] – карунка; карта (топографічна) [АШ] – мапа; керівні принципи (guіdelіnes) [ДО] – настанови; клей-розплав [ЛТ] – клей-розтоп; козирок [ЛЗ] – картуз, козирьок; конвейєр [ЛТ] – конвеєр; копер (маятниковий) [АШ] – капар; кочегар [АШ] – паливник; кривизна [ЛТ] – кривина; кут підйому (лінії зуба) [ПЗ] – кут підняття; лисосікові (машини) [ЛЗ] – лисосічні; лист [ЛТ] – аркуш (листовий (метал) [АШ] – аркушовий); лицьова сторона [ДО] – чоловий бік; магнітний [ДО] – магнетний; наладчик [АШ] – налагодник; наряд [АШ] – загад, виряд; насос (пульпо-, струминний) [АШ] – смок, помпа; носок (борта) [ШП] – носик; об'єм вибірки [ДО] – обсяг добору; область [ДО] – сфера, зона, поле, ділянка; обойма [АШ] – обіймиця, (палі) рихва; оборот (пасажиро-, тари) [АШ,ЛТ] – обіг (оборотні (кошти, фонди) – обігові); обхват [ЛТ] – охоплення; оголовок [АШ] – чільник; окоренок [ЛЗ] – гузир -ря; олій [АШ] – олива, мастило; олово [АШ] – цина, станій; описка [ДО] – огріх; оснащення (дільниці) [ЛЗ] – споряджання; падь [АШ] – (за)падина; паяння [АШ] – лютування (паяльщик – лютар, спайність – злютність); передаточне (відношення) [АШ] – передатне; пересічення (шляхів, лінія) [АШ,ШП] – перетин; підвішене (трелювання) [ЛЗ] – підвісне; підготовчі (роботи) [ЛЗ] – приготовчі; підривні (роботи) [АШ] – висадні (підривник – висадник); підшипник [АШ] – вальниця; плавлення [АШ] – топлення (свинцевий сплав – олив'яний стоп); планка [ЛТ] – лиштва; пласт (болота) [ММ], пласть [ЛТ] – верства; пластина [АШ] – платівка, пластина; плоский [ДО] – плаский; площадка [АШ] – майданчик, площинка, поміст; погонна (вага, жорсткість) [АШ] – подовжинна; поїзд (автомобільний, електро-) [АШ] – потяг, валка; покидьки – відпади, відходи [ЛТ]; полюс (південний) [АШ] – бігун, полюс; поршень [АШ] – толок; посадочний (діаметр) [ШП] – насадний; приймальна (директора) [АШ] – приймальня; принцип [ШП] – засада, принцип; прогар [ЛТ] – пропалина; проліт (лісосплавний) [АШ] – прогін; пропуск [ЛТ] – прогалина; протиріччя [ДО] – суперечність; пузир [ЛТ] – булька, пухир; пучина [АШ] – вир; пучок [ЛТ] – жмут; п'ятка (борта, вентиля) [ШП] – п'ята; раковина [АШ] – зливальня; риштування [ЛТ] – риштовання; різьба [АШ] – різь (різьбове (з'єднання)– різьове); роботоздатність [АШ] – працездатність, роботоспроможність; рубанок [АШ] – гембель; рулонний [ЛТ] – сувійний; руль [АШ] – кермо (рульовий механізм – кермівня, кермовий механізм); саквойядендрон [ЛТ] – саквоядендрон; свинцевий (акумулятор) [АШ] – олив'яний, плюмбійовий; слюда [АШ] – лосняк; снігоборотьба [АШ] – сніговпорядження; споювання (виготовлення щитів) [ЛТ] – збивання; стакан [АШ] – склянка, (буровий) – склянка свердлярна; створ [АШ] – простець; стержень [АШ] – стрижень; сторона (пристрою) [ЛТ] – бік; стропило [АШ] – кроква; текучість [ЛТ] – течкість, плинність; траншея [АШ] – рів, траншея (траншеєзасипник [ММ] – ровозасипник); уклон [АШ] – спад, похил; укрупнена (норма, вартість) [АШ] – побільшена; утюг (шляховий) [АШ] – праска; фанера [ЛТ] – форнір (фанероплівка – форніроплівка); фільонка [АШ1] – тахля; фуговальний (верстат) [ЛТ] – фугувальний; хімія (органічна) [АШ] – хемія (хімічний [АШ,ЛТ] – хемічний); хлист [ЛТ] – стовбур; хомут [АШ] – вірвант, хомут; черв'як [АШ] – шнек (черв'ячне (колесо) [ПЗ] – шнекове); чехол [ЛТ] – покрівець; чокер (choker, душитель) [ЛЗ] – зашморг; чурбак [ЛТ] – оцупок; шатун [АШ] – гонок; шашка [ШП] – торчак, (вибухова) [АШ] – кладень; швартов [АШ] – причал (швартування – чалення, причалювання); шестірня [АШ], колесо зубчате [ПЗ] – триб; шкребок [АШ] – скребачка; шлак [АШ] – жужіль; шпала [АШ] – злежень (шпалова (колода) [ЛТ] – злежнева);шпат [АШ] – скалинець; шприц [АШ] – шприць; шуруп [ЛТ] – шруба; щілинорізальнофрезерна (машина) [ММ]– щілинорізально-фрезерна; ярлик [ЛТ] – наличко.
Висновуємо, що процес очищення термінології та фахової мови від навали нав'язаних нам чужих термінів просувається дуже повільно, внаслідок чого затримується і процес їх усталення. Термінологи й лексикографи у своїй нелегкій праці змушені користуватися старими словниками колишнього Союзу, у яких зафіксовано масу суржикових термінів. Академія наук за десять років не спромоглася видати навіть одного-єдиного маленького словничка, очищеного від невмотивованих і недолугих кальок-покручів. Очевидно тут справа не лише у відсутності фінансування, бо не чути й заяв про потребу очищення й відродження української мови. Отож, нема підстав надіятися, що потрібні нам нові ґрунтовні обсяжні словники української мови незабаром будуть готові й надійдуть у продаж.
Залишатися безальтернативно лише зі старим "загальновизнаним" словниковим фондом також не можна, бо матимемо те, що й мали, тобто термінологічний суржик. Ситуація дуже ускладнена тим, що термінологічні словники 20-х років практично надоступні, їх не перевидано. А оскільки нам без цих словників не обійтися, то треба докласти максимум зусиль для того, щоб створити їх електронні версії й зробити загальнодоступними. На базі згаданих термінологічних й інших "незагальновизнаних" словників фахівці, мовознавці, термінологи, лексикографи зобов'язані створити правдиву українську термінологію. Це повинно стати основним завданням створюваного Українського термінологічного товариства. У разі нашої пасивності, нерішучості й угодовства українська термінологія ніколи не відродиться, не усталиться й не розвиватиметься, бо коли нема вибору, то й нема розвитку. Такою ж нікчемною залишиться й фахова мова.
Подані вище грубим шрифтом численні терміни – це лише маленька часточка потрібної нам української термінології. Які з цих термінів утвердяться як основні в різних галузях покаже час.
АШ. 1. Українсько-російський автошляховий словник/ І. Фецович: Львівська політехніка, 1995. - 140 с. 2. І. Фецович. Російсько-український автошляховий словник: Львівська політехніка, 1999.-395с. Гр. Грінченко Б. Словар української мови. - К., 1907-1910. - 4т. ДО. Д. Дудюк, Л. Загвойська, Л. Сорока, Р. Оріховський. Англо-українсько-російський та українсько-англійський термінологічний словник з дослідження операцій. - К.: ІЗМН, 1996. - 160 с. Ка. В. Карачун. Орфографічний словник наукових і технічних термінів. - К : Криниця, - 1999. - 528с. ЛЗ. ДСТУ 2090-92. Технологія лісозаготівельної промисловості. Терміни та визначення. - К. - 40 с. ЛТ. Російсько-англо-український тлумачний лісотехнічний словник/ І.Дерев’янко, В.Радкевич, В. Сидоренко та ін. -К., 1995.-280с. ММ. ДСТУ 2447-94. Машини меліоративні. Терміни та визначення. - К. - 15с. О. Орфографічний словник української мови. - К.: Довіра, 1994. - 846с. Пе. Російсько-український науково-технічний словник/ В. Перхач, Б. Кінаш. - Львів: Львівська політехніка, 1997. - 456 с. ПЗ. ДСТУ 2330-93. Передачі зубчасті та фрикційні. Терміни та визначення. - К. - 135 с. По. 1. Пономарів О. Культура слова: Мовностилістичні поради. - К.: Либідь, 1999.-240с. 2. Сучасна українська мова: Підручник/ О.Пономарів, В.Різун, Л.Шевченко та ін.-К.: Либідь, 1997. - 400 с. Р. Російсько-український словник. - К.: Наук. думка, 1968. - 3 т. Се. ДСТУ 2462-94. Сертифікація. Терміни та визначення.- К.. П. Український правопис.- К.: Наук. думка, 1993. - 240 с. Ше. Словник технічної термінології (Загальний)/ І. Шелудько, Т. Садовський. - К.: ДВУ, 1928. - 588с. ШП. ДСТУ 2219-93. Шини пневматичні. Конструкція. Терміни та визначення. - К. - 75 с.