Слова з міжнародними компонентами греко-латинського походження посідають чільне місце у будь-якій терміносистемі. Більшість із них ніколи не існувала у давньогрецькій чи латинській мовах. Однак грецькі та латинські корені стали продуктивними словотвірними засобами в сучасних європейських мовах, у тому числі й українській. Показати динаміку таких слів у сучасній мові – завдання цієї розвідки.
The words with international components of Greek - Latin origin fill an important place in any term system. The majority of them never existed in Greek or Latin. However, Greek and Latin roots have become productive compositional instrument in modern European languages, including Ukrainian. To show the dynamics of such words in modern language – that is a task of this investigation.
Динаміка змін у суспільному житті породжує динаміку змін словесних. Найбільш активно поповнюється і змінюється лексика термінологічних систем. Упродовж багатьох років українська мова витворила розгалужену і струнку систему засобів для творення термінів. Термінотворення має свою специфіку, яка полягає в тому, що значний шар спеціальних слів фахове мовлення позичає в інших мов, що пов’язано із науково-технічним прогресом, співпрацею учених різних країн світу та різних національностей. Термінна номінація на відміну від мовної – це вже цілеспрямований процес, зумовлений взаємодією зовнішніх та внутрішніх факторів. Один з її основних моментів – використання іншомовних слів для найменування нових понять, серед яких чільне місце посідають так звані міжнародні або інтернаціональні слова – лексеми з греко-латинськими коренями, що функціонують з тим самим значенням у багатьох мовах світу.
Слова з міжнародними кореневими компонентами (МКК), на думку багатьох учених, відомі ще з ХІ ст. і з цього часу активно продукуються як у романо-германських, так і в слов’янських мовах. Історичні словники староукраїнської мови вже містять такі слова, як архиєпископ, архимандрит, філософ і под. Особливого поширення набули вони українській мові, починаючи від XVII ст. (антипасха, антихристъ, апологія, апокалипсисъ, анафема, архидиякон, архиєрей, библиотека тощо). Побутують вони в різних мовних стилях, але найбільше таких лексем у науковому. Слова з МКК посідають важливе місце в будь-якій термінологічній системі, незалежно від часу її виникнення. Ці міжнародні компоненти можуть займати різне місце (позицію) у слові: уживатися на початку (авіарейс, автомагазин, біоенергетика, гідротурбіна, вібромасаж, євровалюта, макросистема, радіочастоти, телекординг, фоторепродукція тощо) чи в кінці (астронавт, демократія, фтизіатрія) або займати бінарну позицію (графопроектор...термограф, кардіологія...міокард, метрологія...спідометр і под.).
Зіставлення термінів з МКК за словниками різних років видання дозволило простежити їхню кількісну і якісну динаміку. Кількісна пов’язана з інтенсивністю появи таких слів на системно-структурному рівні, що відбивають лексикографічні праці як загально мовні, так і фахові різних років видання. Так, словник 1906 року містить 102 слова з МКК, словники 1930-х рр. подають вже 820 лексем із МКК, 1970-х – 13 5000 слів, 1990-х рр. – 17 226, 2000-х – 18 234 лексеми. Спостереження свідчать, що не усі слова з МКК мають високий кількісний показник уживання. Із препозиційних компонетів найуживанішими є електр(о)- (виявлено близько 400 слів, напр.: електроавтоматика, електроакустика, електроаналіз, електродвигун, електродинаміка, електродинамічний, електродинамометр, електродриль, електроенергія, електроємність, електрозварення, електроізолятор, електроізоляційний, електрокардіограма, електрокардіограф, електрокардіографічний, електрокардіографія, електролампа, електроламповий, електроліз, електролікарня, електролікування, електроліт, електролітичний, електролітний, електролічильний, електролічильник, електролюмінесценція, електромагістраль, електромагнетизм тощо), авто- (їх є більше 350, напр.: автобаза, автобіографічний, автобіографічність, автобіографія, автоблокування, автобронетанковий, автоброньовик, автобудівник, автобус, автобусний, автовантажник, автовізок, автогальмо, автогенний, автогенник, автограф, автографічний, автогужовий, автогума, автодорожний, автодрезина, автодром, автозавод, автозчеплення, автоінспектор, автоінспекція, автокар, автокара, автокефальний, автоклав, автоколона, автокран, автократ, автократичний, автократія, автолітографія, автомагітстраль, автомат, автоматизація, автоматизм, автоматизований, автоматизувати, автоматика тощо), гідр(о)- (майже така сама кількість як слів на авто-: гідроавіаційний, гідроавіація, гідроавтомат, гідроагрегат, гідроакумулювання, гідроакустика, гідроароматичний, гідроаеродром, гідроаероплан, гідроаеропорт, гідробудівник, гідробудівництво, гідровелосипед, гідрогенератор, гідрогенізація, гідрогенізхувати, гідрогенний, гідрогеологічний, гідрогеологія, гідрограф, гідрографічний, гідрографія, гідродвигун, гідродинаміка, гідродинамічний, гідродільниця, гідро добуток, гідротермальний, гідротермічний, гідротехнік, гідротехнічний, гідротипи, гідроторф, гідротранспорт, гідротрансформатор, гідротурбіна, гідротурбобудування, гідроустановка, гідрофізика, гідрофобність, гідрофон, гідрохінон, гідроцелюлоза, гідроциклон, гідроцинкіт, гідро шахта). Слів на фото- виявлено 297, на радіо- – 286, мікро- – 192, гем(ато)- –156, цикл(о)- – 135. Серед біпозиційних: на початку слова продуктивними є компоненти біо-, ‑терм(о)-; кін(о)-; у кінці -лог(ія), -граф. Із постпозиційних найпоширенішими є компоненти -скоп, -фікація, -оїд. Найменше слів на сучасному етапі з онома-, орніто-, -андрія, -офтальм. Непродуктивними сьогодні є також компоненти аква-, вело-, мото- та ін. І навпаки, з’явилися нові компоненти, які вичленовуються з певних слів і набувають продуктивності. Це еко-, євро-, ксеро- та ін.
Якісна динаміка простежується у зміні лексичного складу мови, семантичної структури слова, в особливостях сполучуваності МКК між собою та з іншими словами, а також у сполучуваності слів з МКК, у розмаїтті способів творення таких лексем, їх функціонування у мові. Одні слова зникають з нашої мови, інші стають рідковживаними, а ще інші, навпаки, набувають поширення в усіх стилях сучасної мови. Зокрема, не вживаються сьогодні такі слова, як: електрокультура, піронізм (надмірний, скептичний), пірофаг (штукар, що ковтає вогонь); телематольогія (наука про людську волю), псевдольогія (неправда); протомедик (стариший, головний медик); палеофон (назва фонографа); рідко уживаються терміни реомюр (вид термометра), палеоарктичний (північна частина земної кулі).
Поняттєве значення безпосередньо пов’язане зі знаннями людини про денотат та способи називання цього денотата у мові. Оскільки знання про предмет постійно змінюються, то змінюються і наші уявлення, що, безумовно, веде до змін у значенні мовних одиниць. Так, зібраний матеріал дає можливість виявити терміни, що змінили свій зміст, їхнє значення розширилося або звузилося, або цим словом почали позначати цілком нове поняття, що виникло внаслідок науково-технічного прогресу. Зокрема, термін радіо мав значення – 1) бездротовий телеграф і 2) телеграма, одержана радіотелеграфом [2, с. 361], а нині позначає 1) передавання на відстані без дротів інформації за допомогою радіохвиль, 2) радіопередача, 3) радіоприймач і 4) центр, звідки ведеться радіопередача [3, с. 1911]; стереографія – рисування многостінників на одній площині [6, с. 374] і перспективне зображення геометричних тіл на площині [3, с. 1193], остеосаркома – злющий боляк на кістці [6, с.354] і – злоякісна пухлина кісткової тканини [3, с. 686]; автомат – грец. – 1) інструмент, прилад, що робить за допомогою машини певні рухи; 2) фігура людини або тварини, що за допомогою внутрішнього механізму наслідує рухи певної істоти; 3) безвільна людина, що наслідує інших ніби машина [3, с. 7] і автомат – 1) пристрій, що виконує певний процес без безпосередньої участі людини; 2) математична модель реальних (технічних) А, 3) пістолет-кулемет [7, с.14]. В наявності якісна динаміка. Тобто змінилося трактування багатьох слів відповідно до зовнішньомовних чинників. На думку Т. І. Панько, «кожна природно сформована термінологічна система розвивається за законами спадковості й еволюції. Наукове мислення породжує поняття у формі абстракції єдності, позбавленої всього суб’єктивного, чуттєвого у відображенні. Терміни, фіксуючи цю сутність, закріплюють результати пізнавальної діяльності людей, тому наукова термінологія стає певним завершальним етапом у відношенні до наукового дослідження реальних фактів» [5, с. 73].
Мова як живий організм перебуває у постійному русі. Одні слова зникають з нашого ужитку, інші, навпаки, з’являються. Так, не вживаються сьогодні такі слова, як: пірофаг (штукар, що ковтає вогонь); телематольогія (наука про людську волю); псевдольогія (неправда); протомедик (старший, головний медик); палеофон (назва фонографа); рідко уживаються терміни реомюр (вид термометра), палеоарктичний (північна частина земної кулі). Окремі слова мають вузькофахове вживання: офтальмокарцинома, лімнонім, палеотерій, ректифікація тощо. Натомість з’явилися: аквааеробіка, євровалюта, онкодиспансер
Деякі запозичені лексеми змінили свою семантичну структуру: у словах екзотичний, зоологічний, ксилографія, магнетизм, прототип, стереотип вона р о з ш и р и л а с я. Так, слово екзотичний, яке мало значення «чужоземний, з далеких, незнаних країн» [4, с. 81], сьогодні позначає – 1) незвичайний, дивовижний, надто мальовничий для даної місцевості, даного середовища; 2) який вражає своєю дивовижністю, химерністю [3, с. 256]. Термін ксилографія колись позначав «мистецтво різьблення на дереві (дереворит)» [4, с. 195], а сьогодні розширив своє значення і позначає ще й «гравюру на дереві і відбиток такої гравюри «[3, с. 470]. Слово магнетизм, крім значень 1) властивість магніту, а також провідника з електричним струмом притягати або відштовхувати деякі тіла; 2) вчення про магнітні явища та магнітні властивості», отримало значення «вміння впливати на людську психіку, пригнічуючи чи збуджуючи її» [3, с. 503]. Лексема зоологічний, крім значення «стосовний до зоології», сьогодні уживається на позначення чогось «дуже грубого, жорстокого» [3, с. 382]. Термін радіо мав значення «бездротовий телефон», а нині позначає ще й «приймач» і «центр, звідки ведеться радіопередача» [3 с. 1011]; реометр – колись позначав прилад для «мірення бистрини текучої води», потім «електричної сили» [6, с. 334], сьогодні він позначає «прилад для вимірювання витрати газів» [3, с. 1025]. Аналогічно збільшилася кількість значень у словах: авторитарний, акварель, бібліотека, радіотехніка тощо.
Можливий і протилежний процес – з в у ж е н н я значення слова. Так, слово електрифікація у старих словниках тлумачиться як: 1) влаштування електричних двигунів і електричних станцій в якнайбільшій кількості місць по всій країні для найширшого вживання електричної енергії в усіх її галузях; 2) постачання електричної енергії [1, с. 159], а в нових як: впровадження електричної енергії в промисловість, сільське господарство, транспорт, побут як основного виду енергії [3, с. 259); радіюс – 1) лінія, що йде від центра кола; 2) в геом. – половина діаметра, поперечина; 3) в анат. плечева кістка, передрамниця [1, с. 356]; сьогодні це – 1) відрізок прямої, що сполучає будь-яку точку кола або сфери з центром; 2) величина охоплення, сфера дії чого-небудь стосовно центру [3, с. 1013]; ономастик – 1) вірші, написані на день народження або іменин; 2) пояснювач слів або імен [1, с. 286] – і сьогодні уживається лише як розмовне – фахівець із ономастики. Аналогічно в словах: автономія, біоскопія, біомеханіка, геологія, географія та інших кількість значень зменшилася.
Останнім часом спостерігаємо тенденцію впроваджувати у сферу наукового мовлення суто українські терміни. Чимало пропозицій щодо заміни іншомовних слів, побудованих із класичних коренів, подали П. Штепа та М. Вакуленко, пор.: авіадесант – літаковисадка (Ш); авіазавод – літаковня (Ш); авіаконструктор – літакобудівничий (Ш); авіапошта – літакопошта (Ш); авіатранспорт – літакоперевіз (Ш); автобіографія – власножиттєпис (Ш); автограф – власнолпідпис (Ш); автодидакт- самоук (Ш); автократія – єдиновладдя (Ш); автомат – саморух (Ш),(В), самороб (Ш),(В), самочин (В), самопал (Ш); агроном – рільничознавець (Ш); аеропорт – летовище (Ш); аеронавт – летун (Ш); аеростат – повітроплав (Ш); аерологія- повітрознавство (Ш); аеротерапія – повітролікування (Ш); астрогнозія – зорезнавство (Ш); астролатрія – зореобожання (Ш); астрономія – зорезнавство (В); бібліогност – книгознавець (Ш); бібліологія – книгознавство (Ш); бібліограф – книгознавець (Ш); (а чому не книгоописувач?), бібліографія – книгоопис (Ш), бібліоман – книголюб (Ш), бібліотека – книгозбірня (Ш); бібліотекар – книжник (Ш), бібліофобія – книгоненавиисть (дослівно: книгобоязнь) (Ш); віброграф – тремописка (Ш), движопис (В), движбописець (В), тремопис( В), тремописець (В); гастрономія – куховарство (Ш); геліотерапія – сонцелікування (Ш); гематологія – кровознавство (Ш); гемодинаміка – кровобіг (Ш); геодезія –землемірство (Ш), землемірення (В); геометр – землемір (Ш); географія – землеопис (В); гідроліз – водорозклад (Ш), (В); гідролог – водознавець (Ш); гідротерапія – водолікування (Ш); гідрометр – водомір (В), водомірка (В), водомірець (В); зоотехнік – тваринознавець (Ш); зоологія – тваринознавство (Ш); макрокосмос – все-світ (Ш); мікрокосмос – дрібносвіт (Ш); мікрометр – дрібномір (Ш); нефрологія – ниркознавство (Ш); онкологія – пухлинознавство (Ш); онкотомія – пухлинорозтин (Ш); орнітографія – птахоопис (Ш); орнітологія – птахознавство (Ш); остеографія – кісткоопис (Ш); остеологія – кісткознавство (Ш); осцилограф – коливопис (В), коливописець (В), коливописко (В); осцилоскоп – коливогляд (В); палеограф – письмознавець (Ш); палеографія –давнєписьмознавство (Ш); палеотип – стародрук (Ш); пірометр – гарячомірка (Ш), жаромір (В), жаромірка (В), гарячомір (В), гарячомірка (В); пірофор – вогненосець (В); телескоп – далекобачка (Ш), далекогляд (В), далевид (В), далезір (В); телетайп – далекодрук (Ш); телебачення – далекобачення (В); ферометр – залізомір (В); залізомірка (В); фотоапарат – світлячка (Ш); фотограф – світляр (Ш); фотографія – світлина (Ш); фотокопія – світловідбиток (В); фотометр – світломір (В), світломірка (В), світломірець (В); фототипія – світлодрук (В); світловідбит (В); циклотрон – кологон (В), колобіжник (В) тощо.
Навіть побіжний аналіз цих ілюстрацій дає підстави стверджувати, що слова на -граф(ія); -лог(ія); -метр вже отримали в українській мові свої національні відповідники, які передаються конструкціями на -опис, -знавство, -мір й утворюють певну систему. Це прямі кальки грецьких чи латинських коренів. Усі інші ще безсистемні, хоча не менш цікаві, бо передають нерідко авторське бачення, його власні уподобання. Вибираючи між питомими і запозиченими формальними елементами, іншомовні не відкидаються беззастережно, бо іноді вони мають певні переваги перед зрозумілими для всіх терміноелементами рідної мови.