У статті розглянуто антонімію у термінолексиці косметики та косметології як тип парадигматичних відношень, за допомогою якого найточніше можна визначити місце термінологічної одиниці в термінополі та її асоціативні зв’язки з іншими термінами, а також розмежувати значення синонімічних або полісемічних слів.
Ключові слова: косметика та косметологія, терміносистема, антонімія, термінолексика, національні та іншомовні відповідники.
In the article it is examined antonymy in terms vocabulary of cosmetics and cosmetology as a type of paradigmatic relations, with the help of which it can be determined the place of terminology unit in terms field and its associative relations with other terms and also differentiate meanings of synonymous or polysemantic words.
Keywords: сosmetics and cosmetology, terminology system, antonymy, terms vocabulary, native or foreign equivalents.
Актуальність статті зумовлена необхідністю виявити антонімічні відношення у терміно-лексиці косметики та косметології.
Мета розвідки — проаналізувати специфіку явища антонімії в термінологічній лексиці косметики та косметології, що сприяє уявленню про зв’язки між протилежними поняттями цих окремих галузей знань.
Одним із способів дати вичерпну характеристику й детально пояснити процеси та явища, якими оперує та чи інша наука, є зіставлення і контрастність, виражені в лінгвістиці антонімами. М. Жовтобрюх [1], Є. Кратко [2], Л. Полюга [3] та інші визначають антоніми як слова з протилежним значенням.
Серед мовознавців існує суперечливе ставлення до лексико-семантичної категорії антонімів у термінології. Т. Панько, І. Кочан, Г. Мацюк [4] трактують антонімію в термінології як особливу характеристику лексичного значення слова, найважливішу системоутворювальну категорію лексики взагалі, що властива й термінології зокрема.
Визначальною рисою антонімів вважають протиставленість за предметно-поняттєвим ядром, а основним критерієм антонімічності слів — протилежність їхніх значень. Розрізняють основні класи антонімів, що відповідають таким трьом типам опозиції: градуальність/неградуальність ознаки, спрямованість/неспрямованість дії чи ознаки, відповідність одному явищу чи процесу (тобто одному денотату)/відповідність різним денотатам.
У всіх одиницях, які виокремлюють за певними відношеннями, наявна певна загальна ознака: у синонімів — еквівалентність або схожість значення, в антонімів — максимальне заперечення, яке виражається у тлумаченні. У семантичній структурі антонімічної пари поряд із семою протилежності обов’язково мають бути спільні за значенням семи. Наприклад, у термінолексиці косметології: оксиданти — природні та синтетичні речовини, здатні прискорювати процес утворення вільних радикалів, — головної причини старіння шкіри, прискорюють процеси окислення [5, с. 156]. Антиоксиданти — природні та синтетичні речовини, здатні сповільнювати процес утворення вільних радикалів, — головної причини старіння шкіри. У складі кремів, губних помад й іншої косметичної продукції антиоксиданти застосовуються як компонент, що зволожує шкіру, зупиняють або уповільнюють процеси окислення [5, с. 79].
Антонімія — одна з основних категорій логічних зв’язків та одна з основних системотвірних категорій у лексиці (термінології).
У ТКК (термінологія косметики та косметології) антонімічні відношення представлені повною мірою.
Для ефективної диференції антонімів у мовознавстві розроблені критерії антонімічності, знання яких особливо необхідне в термінографічній практиці:
■ антоніми — слова з протилежним значенням — розрізняються вираженням протилежності, яка передбачає одночасно тотожність у якомусь відношенні;
■ антоніми вживаються в типових синтаксичних конструкціях у взаємному протиставленні;
■ антоніми мають однакову сферу лексичної сполучуваності.
У ТКК спостерігається поєднання в антонімічні пари слів, які в загальновживаній лексиці не є антонімами. Це свідчення відносної автономності термінологічної системи, порівняно з лексичною системою мови взагалі. Такі антоніми треба подавати в одній словниковій статті для встановлення адекватних асоціативних зв’язків: хімічний пілінг — біологічний пілінг; хірургічний ліфтинг — природний ліфтинг; термогель — охолоджувальний гель. Наприклад: «Для видалення ластовиння застосовують пілінг різних видів, зокрема біологічний, що не уражує глибинних пластів дерми, а лише усуває мертві клітини епідермісу, так і хімічний пілінг, що спричиняє глибокий хімічний опік шкіри, але дає триваліший результат» [5, с. 21].
■ у семантичній структурі однокореневих слів: зволоження — зневоднення, баланс — дисбаланс; різнокореневих: живлення — виснаження, забруднення — очищення, вологість — сухість.
■ у композитах: мікрокристали — макрокристали, макросклеротерапія — мікросклеротерапія, термокоагуляція — кріокоагуляція, біоепіляція — фотоепіляція, гіпералергенні препарати — гіпоалергенні препарати. гетеропластика — и, ж. (гетеро... + пластика). Пересадження тканин або органів від представників інших біологічних видів, зокрема від тварин — людині, протилежне — гомопластика — alloplástica, ae f [allo- + -plastica*]; homoplástica, ae f; E. alloplacty, Homoplasty — заміщення ушкоджень або усунення деформацій тканинами від ін. людини; пластика з використ. чужорідних тканин або речовин [6, Т.1, с. 74].
■ як конкретизатори у складі словосполук: повний пілінг — частковий пілінг, охолоджувальна маска — термічна маска, натуральна маска — косметична маска, відновлювальна маска — злущувальна маска.
Велика роль у вираженні антонімічності належить міжнародним терміноелементам: мікро-, макро-, полі-, моно-, гетеро-, гомо-, гіпер-, гіпо-: дермабразія — мікродермабразія, нечутливий — гіперчутливий. Наприклад: гіп(о) - — hyp(o)- [преф. G. ύπό- hypo- під, нижче]; E. hyp(o)- — частина слова, що вказує на зменшення, недостачу чого-н. — гіпер- — hyper- [преф. G. ύπέρ- hyper- над, вище, понад]; E. hyper- — частина слова, що означає «понад, надто; надмірне підвищення, збільшення чогось» [6, Т. 1, с. 291].
У ТКК за структурним критерієм виокремлюємо лексичні (різнокореневі антоніми) і словотвірні (спільнокореневі) антоніми.
У спільнокореневих антонімах протилежність реалізується за двома структурними моделями. Перша модель — приєднання до основи префіксів, які надають слову протилежного значення: анти-, без-, диз-, дис-, дез-, а-, ан-, проти-, контра-, не-, де- тощо: інфекція — дезінфекція, баланс — дисбаланс, операційний — безопераційнтй, оксидант — антиоксидант, целюлітний — антицелюлітний, епіляція — депіляція, ароматичний — неароматичний, гігієнічний — негігієнічний. Продуктивними є префікси анти-, без-: безбарвність, антикомедогенний, антибактеріальний, безкисневий, безпластичний, антивітамінний, антибактерицидний, безвакуумний, антипреспірант, антикоагулянт. Кожен префікс виражає відтінок протилежності, зумовлений семантикою терміна. Наприклад, префікс без- вказує на відсутність, виключення якоїсь ознаки. Тоді як префікси проти- і анти- виражають полярність, протидію.
Антоніми, між якими можливі проміжні терміни, — контрарні. Контрарна протилежність — це межа виявлення тієї чи іншої ознаки, а самі антоніми є позначенням цієї межі. Отже, градуальність значень — основна диференційна ознака цього типу антонімічних відношень. Найчастіше котрарні антоніми вербалізуються через якісні прикметники, які можуть утворювати ступінь порівняння.
Терміни, які характеризуються взаємодоповнювальними відношеннями протилежності, належать до комплементарних антонімів. Ознаки градуальності значень нема: симетричний — несиметричний, ароматичний — неароматичний.
До векторних належать антоніми зі значенням спрямування протилежностей: нагрівання — охолодження, гідратація — дегідратація, епіляція — депіляція, забруднення — очищення, старіння — омолодження, зволоження — сушіння, природний — штучний, вологість — сухість, природній пілінг — операційний пілінг. Векторні антоніми можна вважати різновидом комплементарних, оскільки всі семантичні характеристики комплементарних антонімів доповнюється лише наявністю спрямування у векторних. Наприклад: «Водночас є кілька робіт, присвячених поєднаному використанню ERyag лазерної дермабразії і токсину ботулізму в лікуванні гіперкінетичних зморшок, так і статичних зморшок, походження яких зумовлено іншим патогенезом» [5, с. 67].
Якщо синонімія чи полісемія — певною мірою небажані явища в термінології, то антонімія ніскільки не ускладнює терміносистеми, а, навпаки, є засобом розмежування значень синонімічих і полісемічних слів.
Загалом явище антонімії в термінологічній ЛКК не відрізняється від антонімії в загальновживаній лексиці та в інших терміносистемах. Відображення в мові протилежного є об’єктивною необхідністю, зумовленою самою природою матеріальної і нематеріальної дійсності. Виявлення антонімічних відношень у термінолексиці підтверджує наявність у ній системності, адже в науковому дискурсі для ефективного доведення істинності речей необхідне зіставлення протилежностей.
Отже, антонімію у термінології КК, як і, напевно, в інших терміносистемах, можна вважати позитивним явищем: за допомогою цього типу парадигматичних відношень змінюються номінації понять із протилежним змістом, що дає змогу якнайточніше визначити місце термінологічної одиниці в термінополі та логічні зв’язки з іншими термінами, а також розмежувати значення синонімічних або полісемічних слів.