Статтю присвячено укладанню словника-довідника з термінології музейної справи. Проведено короткий аналіз термінологічної ситуації в музейній справі. У статті описано структуру словника і словникової статті.
Ключові слова: музеєзнавство, термінографія, словник, термін, означення.
The paper is devoted to construction of museum terminology glossary. There is a short analysis of nowadays situation of museum terminology. In the paper the structure of glossary and structure of glossary article are described.
Keywords: museology, terminography, glossary, term, definition.
Праць у галузі термінології музейної справи в Україні досі практично немає. Єдиною комплексною працею з української музейної термінології є «Природнича музейна термінологія: Словник-довідник» О. Климишина [1], який містить 2500 термінів. Проте цей словник вузько спеціалізований, присвячений термінології природничих музеїв. Тому він не висвітлює багато термінів з інших царин музейної справи. У словнику [1] є досить багато специфічних природознавчих термінів, наприклад клейстогамія, класифікація організмів, трахейнодишні тощо.
Деякі наукові праці та навчальні посібники [2–4] мають у своєму складі короткі словники. У стадії розробляння перебуває проект «Української музейної енциклопедії» [5], який містить список термінів музейної справи. Укладачі назвали його словником термінів, хоч насправді там немає ні перекладу, ні тлумачення термінів. Реєстр поділено на 5 розділів: оглядові статті, поняття та терміни; види, типи, профілі музеїв; музейний предмет, колекція, пам’ятка; основні напрямки музейної діяльності; організація музейної справи і охорони пам’яток. Цей реєстр має кілька недоліків. Зокрема, у ньому подано терміни, які вийшли з ужитку, наприклад: земський музей, пролетарський музей, музей стахановського руху тощо. Також тут неоднаково (у прямому і зворотному порядку слів) подають терміни-словосполуки «прикметник + іменник», наприклад історичне джерелознавство і музеї міські (муніципальні).
За кордоном України словникарська робота з музейної справи поставлена краще. Наприклад, у Росії музейну термінологію активно досліджують і кодифікують. Випущено низку словників музейної термінології, частину з яких можна знайти в інтернеті: Словарь музейных терминов [6]; Словарь актуальных музейных терминов [7]; Словарь музейных терминов [8]; Галкина О. В., Петунина Т. В. Краткий словарь музейных терминов [9] та ін. Словники побудовано за абетковим принципом, вони містять основні музейні терміни, які вживають на практиці. Ці словники, за винятком Российской музейной энциклопедии, майже не містять загальних термінів, а лише специфічні музеєзнавчі терміни.
Для створення Словника-довідника опрацьовано наукову літературу з музейної справи та музеєзнавства, з якої виписано терміни і на підставі якої сформульовано означення понять. Новизна роботи полягає у відсутності ґрунтовних комплексних досліджень термінології музеєзнавства і музейної справи. Актуальність словника полягає в потребі внормувати музейну термінологію для покращення діяльності в галузі музеєзнавства і музейної справи загалом у зв’язку з інтеграцією України у світову систему охорони і збереження культурної спадщини.
Чимало термінів та означень понять сформульовано на основі наукових праць Г. Мезенцевої, С. Климишина та інших, які не містять словників [10–21]. Важливим джерелом термінів стали нормативні документи: закони, підзаконні акти тощо [22–29]. Терміни з реставраційно-профілактичних робіт виписано підручника О. Мінжуліна «Реставрація творів з металу» [30]. У формуванні словника корисним був реєстр термінів, поданий в «Українській музейній енциклопедії» [5], згаданий вище.
На жаль, зараз в українській термінології музейної справи панує хаос: широко розвинута синонімія, відсутні точні означення та розмежування понять і відповідних термінів. Укладачі спробували розмежувати деякі основні терміни, наприклад зібрання, збір, збірка, фонд, колекція.
Словник-довідник з музейної справи створено в паперовому й електронному варіантах. Технічною основою для укладання словника послугувала термінна база комп’ютерної програми PolyDic 1.0, розробленої в Технічному комітеті стандартизації науково-технічної термінології (ТК СНТТ).
Словник-довідник з музейної справи містить понад 2000 термінів й означень понять різних напрямків музейної справи: обліково-фондової роботи, музеєзнавства, експозиційної діяльності та ін. Також у Словнику подано деякі терміни з суміжних галузей знань (архівна справа, бібліотечна справа, мистецтвознавство, реставраційно-профілактичні роботи та ін.), необхідні для атрибуції та опису музейних предметів. Терміни та означення понять вибрано з нормативних документів, наукової, навчальної, навчально-методичної та довідкової музеєзнавчої літератури.
Галузь застосовування позначено не для всіх термінів, оскільки деякі терміни мають широкий застосунок. У словнику введено такі галузі застосовування термінів, позначені відповідними скороченнями: екскурс. — екскурсійна робота; експоз. — експозиційна діяльність; іст. — історичний термін; мист. — мистецтвознавство; музейн. менедж. — музейний менеджмент; норм. док. — нормативні документи (закони України, постанови Кабінету Міністрів України тощо); реставр.-профілакт. — реставраційно-профілактичні роботи; фонд.-облік. — обліково-фондова робота.
Для посилань у словнику використано скорочення див. — дивись.
У словнику подано як терміни, якими користуються в українському музеєзнавстві, так і українські відповідники термінів, характерних для західних (європейських) наукових шкіл. У цьому випадку перевага надається питомому українському терміну, наприклад:
загальне музеєзнавство
Спеціалізована наукова дисципліна, яка вивчає закономірності виникнення і розвитку музеїв, їхні соціальні функції, форми і способи реалізації цих функцій на різних етапах суспільного розвитку.
Також загальна музеологія
загальна музеологія
див. загальне музеєзнавство
Для укладання Словника-довідника використано понад 30 джерел — наукової, навчальної літератури та нормативних документів.
Словник укладено за абетковим принципом. Терміни-іменники у словнику подано переважно в називному відмінку однини (автогід, альбом, музей), хоча є окремі випадки, коли термін-іменник подано в множині (антисептики, бальзами, біошкідники), прикметники подано в узгодженні з іменниками (архівна база даних, музейна інформація). Терміни-словосполуки «іменник+прикметник» подано у прямому порядку слів (музейний каталог, музейна афіша). Окремо дієслів у словнику не вміщено.
Словникова стаття складається з таких обов’язкових і необов’язкових частин: термін, галузь застосовування терміна, означення поняття, синонімічні терміни. Якщо термін має кілька значень, тобто не існує єдиного узгодженого значення деякого терміна, то вони подані під різними номерами, наприклад:
набуття музейних предметів
1. фонд.-облік. Остаточний перехід музейних предметів у постійну власність музею
2. Об’єкт чи група об’єктів, придбані для основних фондів музею
Також аквізиція
Багато термінів з музейної справи мають абсолютні синоніми. Це пов’язано зі специфікою історії розвитку музейної справи в Україні, а також із недослідженістю й неузгодженістю терміносистеми. Музейна справа в Україні розвивалася двома шляхами: під впливом Російської імперії, а потім СРСР у східних регіонах і під впливом європейської термінології на західних територіях, які перебували у складі Австро-Угорської імперії і Польщі. Через наявність цих різних підходів у науці виникла абсолютна синонімія в термінології. Ці синоніми подано у словнику. Синонімічні статті у словнику пов’язані посиланнями, але означення поняття містить лише одна зі словникових статей, наприклад:
музеєзнавство
Наука, що вивчає історію та закономірності розвитку музеїв, внутрішню організацію їх, систему наукового комплектування музейних фондів, документування й зберігання колекцій, а також опрацювання методики побудови музейних експозицій, виставок, різних видів і форм науково-освітньої роботи музеїв
див. також музеологія
музеологія
див. музеєзнавство
У термінології музейної справи часто бачимо повні і короткі форми терміна, що є синонімами. У цьому випадку перевагу надано повній формі терміна — тут міститься означення поняття, а в короткій формі терміна лише посилання на терміностаттю, у якій наведено повну форму терміна, наприклад:
атрибуція музейного предмета
1. Установлення основних ознак, які визначають тип, назву, матеріал, розміри, техніку виготовлення, авторство, хронологію і географію природного існування музейного предмета. Під час атрибуції старих зборів розшифровують написи на етикетках і самих предметах, адміністративно-територіальну належність місць збору, визначають ступінь збереження предмета й проводять опис його пошкоджень
2. Дослідницьке визначення музейного предмета, яке дає можливість визначити притаманні йому основні ознаки: матеріял, форму, розміри, техніку виготовлення, стиль, авторство, хронологію і географію побутування, розшифровування написів на клеймах і марках, визначення ступеня збереження і опис пошкоджень цього предмета.
Також атрибуція, наукова атрибуція, наукова категоризація
атрибуція
див. атрибуція музейного предмета
наукова атрибуція
див. атрибуція музейного предмета
наукова категоризація
див. атрибуція музейного предмета
Синоніми в терміностаттях розміщені в такому порядку, що першим є посилання на статтю, яка подає означення описуваного поняття.
Позначення див. відсилає користувача до словникової статті, яка містить означення поняття, позначення також вказує на терміни-синоніми. У випадку абсолютної синонімії й рівноправності термінів означення подано до питомо українського терміна.
В означеннях понять терміни виділено підкресленням. В електронній версії словника терміни, використані в означеннях понять, є гіперпосиланнями до відповідних словникових статей . За цими гіперпосиланнями в електронній версії можна перейти до означень термінів, які входять у певну словникову статтю, і таким чином досліджувати різномінітні зв’язки в термінній системі музеєзнавства. Тому електронна версія словника буде корисною для лінгвістів та дослідників музеєзнавчої термінології. Також цей словник можна використати як основу для створення дво- і багатомовних перекладних словників із музейної термінології. Словник призначено для музейних працівників і науковців, студентів, які вивчають музеєзнавство та аматорів музейної справи. Публікація цього словника сприятиме усталенню, унормуванню й подальшому дослідженню термінології музейної справи.