У статті виявлено та проаналізовано основні структурні моделі складених термінів із семою ‘споруда’ в сучасній українській мові. Терміни-словосполучення поділено на дво-, три- і багатокомпонентні.
Ключові слова: українська мова, російська мова, термінологія, словник, сема ‘споруда’, структурна модель.
The article contains an analysis of the basic structural models of the made terms with the seme ‘building’ in modern Ukrainian. Term-words combinations are divided into two-component, three-component and multicomponent terms.
Keywords: Ukrainian terminology, seme ‘building’, structural model, term.
У кінці ХХ – на початку ХХІ ст. у зв’язку із розвитком будівельної індустрії з’явилося чимало нових назв, що стало підставою збагачення термінології цієї галузі. В українській лінгвістиці це зумовило пошуки інших відповідних напрямів дослідження сучасних будівельних термінів. Зауважмо, що чимало вчених працювали як над загальними теоретичними проблемами термінології (А. Д’яков, Т. Кияк, З. Куделько [10], Т. Панько, І. Кочан, Г. Мацюк [14], А. Суперанська, Н. Подольська, Н. Васильєва [9] та ін.), так і над різними галузевими терміносистемами, зокрема будівельною термінологією (С. Жуковський, Л. Полюга [12], З. Котеньова [6], В. Марченко [8] та ін.). Мета статті – описати типи структурних моделей термінів-словосполучень із семою ‘споруда’, зафіксованих у «Російсько-українському та українсько-російському словнику термінів будівництва й архітек-тури» (2004) (далі – «Словник»). До уваги братимемо також і частини або елементи споруд, зокрема це: 1) об’ємно-планувальні елементи, тобто великі частини, на які можна розчленувати весь об’єм будинку (поверх, галереї, квартири, зали тощо); 2) структурні конструктивні частини будівель (фундаменти, стіни, каркаси, дахи, перегородки та ін.); 3) будівельні вироби, тобто деталі, з яких складаються конструктивні елементи [1; 6]. Актуальність статті полягає в тому, що до сьогодні складені терміни із семою ‘споруда’ ще не були предметом окремого вивчення.
За визначенням З. Котеньової, під спорудою розуміємо «все, що штучно зведено людиною для задоволення матеріальних і духовних потреб суспільства» [6, с. 7]. Це поняття містить у собі два інших – будівлі, тобто «наземні споруди, у яких передбачені приміщення, призначені для якої-небудь діяльності людей» [1, с. 9] (напр., житлові будинки, школи, театри, гаражі, цехи заводів та ін.) та інженерні споруди, які «призначені для якихось суто технічних цілей такі, як димарі, телевізійні вежі, мости, підпірні стіни і т. п., оскільки в них відсутні приміщення або вбудовані в них приміщення не визначають їхнього основного призначення» [1, с. 9].
Складені терміни формуються за різними твірними моделями; за структурою серед них виокремлюють дво-, три- та багатокомпонентні. І. Вихованець запропонував поділ словосполучень на прості й ускладнені і, відповідно, двокомпонентні словосполучення зарахував до простих, три- і багатокомпонентні – до ускладнених [2, с. 195–196]. Натомість Р. Кобрин із-поміж досліджуваних термінів виділив вільні та стійкі [5, с. 45].
На підставі попередніх праць Ю. Грибіника [3], Л. Дідух [4], С. Локайчука [7], О. Пєтухової [10], Ю. Теглівець [13] та власних спостережень в аналізованому «Словнику» виявляємо дво-, три-, чотири- і п’ятикомпонентні складені терміни із семою ‘споруда’. Найчисельнішу групу становлять двокомпонентні структурні моделі. Зокрема, це іменникові словосполучення, у яких репрезентовано поєднання:
- іменника в називному відмінку з іменником у родовому відмінку: балка перекриття; башта водопостачання; бруствер корабля; «галерея королів»; викривлення колони; каркас стіни; ключ арки; комплекс будинків; корпус будівлі; лазня римлян; підошва колони; п’єдестал колони; п’ята арки; щока арки та ін.;
- іменника в називному відмінку із прикметником у називному відмінку: антаблемент неповний; арка лучкова; арка килеподібна; аркатура сліпа; астрагал прямий; базиліка купольна; вежа сторожова; віадук арковий; восьмерик підкупольний; галерея крита; і(й)онік орнаментальний; контрфорс арковий; копер вежовий; костел базилікальний; мансарда житлова; ригель арковий; сандрик лучковий; театр повітряний; церква восьмерикова та ін.
Низку аналітичних термінів представлено поєднанням іменника в називному відмінку та дієслова (дієприкметника): арка перевернута; амбразура відкрита; атріум критий; будинок рублений; галерея висяча; ґонт колотий; ґанок висячий; дзвіниця надбудована; конха гранована; лоджія засклена та ін. Виокремлюємо також і терміни-словосполучення, утворенні поєднанням прикметника, похідного від географічної назви, з іменником – назвою споруд та їх частин: базиліка давньогрецька, балкон французький, екус єгипетський, купол візантійський, лазня російська; голландська галерея; голландський млин.
Зауважмо, що хоч у «Словнику» і репрезентовано значну кількість двокомпонентних термінів, однак виявлено лише чотири структурні моделі із головним словом – іменником. Більш розгалужену систему структурних моделей виділяємо в термінах із трикомпонентною структурою, які мають певні особливості творення. До їх складу може входити або двокомпонентний термін, або слово як основний елемент. «Словник» фіксує різні типи моделей зазначеної структури з невеликою кількістю термінів. До прикладу, для моделі іменник + прийменник + іменник характерне прийменникове керування з використанням прийменників без, в, для, з(із), на: арка з фермою; балка для перекриття; баня на тромпах; будинок із саману; будинок без обігрівання; дах без підкосів; котедж із мансардою; дахівка з напуском; портик в антах; склепіння у спіраль; сходи на косоурах; фахверк із заповнювачем; храм в антах тощо. Виявлено також терміни, у яких основним структурним елементом є:
1) двокомпонентні складені терміни:
– іменник у родовому відмінку + [іменник у родовому відмінку + іменник у родовому відмінку]: ключ [хвилі склепіння]; кроква [системи Полонсо]; конструкція [шатра будинку];
– прикметник у називному відмінку + [іменник у називному відмінку + іменник у родовому відмінку]: виступний [профіль антаблементу]; послідовний [ремонт будинків]; після-осадочний [ремонт будівель]; поздовжня [балка покрівлі];
– [іменник у називному відмінку + дієслово] + іменник в орудному відмінку: [антаблемент профільований] виступами; [лоджія огороджена] парапетом; [фахверк облицьований] муруванням;
– [іменник у називному відмінку + прикметник у називному відмінку] + прикметник у називному відмінку: [арка подвійна] гострокінцева; [башта ґратчаста] металева; [будинок безригельний] каркасно-панельний; [каркас арматурний] дротовий; [дах мансардний] вальмовий; [міст тришарнірний] арковий; [споруда вежова] водозабірна та ін.;
– [іменник у називному відмінку + дієслово] + прикметник у називному відмінку: [балка клепана] металева; [кроква нахилена] двоскатна.
Сюди зараховуємо також і модель типу [іменник у називному відмінку + прикметник у називному відмінку] + дієслово: [арка дерев’яна] клеєна; [балка консольна] защемлена; [дамба поздовжня] струмененапрямна; [дах безгорищний] утеплений; [карниз стельовий] ліпний.
2) прості терміни:
– іменник у називному відмінку + [прикметник у родовому відмінку + іменник у родовому відмінку]: анфілада [залових приміщень]; балка [міжповерхового перекриття]; волюта [іонічної капітелі]; гараж [рядової забудови]; міст [підвісної системи]; ферма [розбірної греблі]; травея [готичного храму]; цоколь [жилого будинку] та ін.;
– іменник у називному відмінку + [прислівник + прикметник у називному відмінку]: конструкція [попередньо напружена]; конструкція [статично невизначена]; конструкція [статично визначена]; п’ята [шарнірно укріплена]; ферма [статично визначена] та ін.
Як зазначає С. Локайчук, наявність у термінах-словосполученнях трьох або більше компонентів свідчить про використання кількох простіших термінів або словосполучень для детальнішої конкретизації поняття [7, с. 73]. Такі багатокомпонентні конструкції створені переважно за принципом послідовного синтаксичного зв’язку між їхніми складниками. Варто зазначити, що «Словник» містить також чотири- і п’ятикомпонентні терміни із семою ‘споруда’, які створені на основі словосполучень двокомпонентних ([будинок двоповерховий] секційного типу; [балка багато-прогонова] статично визначена; [дах мансардний] із фронтоном; [балка цвяхова] з перехресною стінкою, [будинок каркасний] із цегляним заповненням, [дах мансардний] з додатковим схилом; [балка клеєна] з фанерною стінкою); трикомпонентних (арка [з балкою штивності]; перекриття [у вигляді оболонки]; арка [із суцільною стінкою]; балка [без проміжних опор]; дах [із кроквяних ферм]; квартира [з гнучким плануванням]; міст [з гнучкою аркою]; сандрик [над дверним прорізом]; сховище [з тимчасовим покриттям]; балка [на двох опорах]; квартира [у двох рівнях]) та чотири-компонентних (балка [з двосхилим верхнім пасом]; склепіння [з розширенням в опорах]).
Отже, у «Російсько-українському та українсько-російському словнику термінів будівництва й архітектури» репрезентовано значну кількість словосполучень із семою ‘споруда’, які мають дво-, три- і багатокомпонентну структуру, створені за різними типами моделей та поєднуються за допомогою підрядного граматичного зв’язку. Особливістю двокомпонентних термінів є те, що вони характеризуються високою частотністю вживання та сприяють утворенню багатокомпонентних, які межують з визначеннями понять.