Знання, отримані в різних галузях наукового пошуку, мають відбиття в науковій картині світу, яка у своїй цілісності становить єдину картину Всесвіту. Формування наукової картини світу, зазначає О. Корнілов, передбачає єдність трьох чинників: універсум, що постійно змінюється, людський розум, який його пізнає, загальнокультурницький контекст, що породжує цей розум [1]. Наукова картина світу – це не сума або набір окремих знань, а вислід узгодженості цих знань й організовування їх у нову цілісність, тобто в систему. Головними характеристиками наукової картини світу є системність, змінюваність, зумовлена постійним розвитком науки, універсальність, утілена в об’єктивності наукових знань. Наукова картина світу змінюється не лише з розвитком науки та техніки, а й унаслідок перетворень, що відбуваються в певному суспільстві. Щодо цього доречно твердити про динаміку національної наукової картини світу та її відбиття в національній термінології. Схарактеризовуючи специфіку національних наукових картин світу, О. Корнілов стверджує, що дані соціологічних наук більш суб’єктивні порівняно з природничими знаннями, вони більшою мірою зазнають впливу різних ідеологій, певного світогляду [1], а також надзвичайно швидко реагують на зміни, що відбуваються в суспільстві. Терміносистеми соціологічних наук зазнають змін у різні історичні періоди розвитку суспільства, під впливом екстралінгвальних чинників. Результатом цього є не лише утворення нових спеціальних одиниць, а й перебудова семантичної структури та поява нових значень наявних термінів.
Мета наукової розвідки – на матеріалі політологічної термінології простежити вплив екстралінгвальних чинників на динаміку терміна в контексті тих змін, що відбулися в українському соціумі за останню чверть сторіччя.
Зміну семантичної структури значень термінів або повне її перетворення маємо за співставлення одиниць, що репрезентують спеціальну наукову картину світу політології в лексикографічних працях другої половини ХХ й початку ХХІ сторіччя. Спеціальна наукова картина світу політології становить частину соціальнонаукової картини світу, ядром якої є суспільство як система в цілому. Перетворення, що відбуваються в суспільстві, повною мірою віддзеркалюються в соціальнонауковій і політологічній картині світу відповідно. Це виявляється в іншому, а іноді цілком новому розумінні наявних термінів.
Термін демократія у «Словнику української мови» (СУМ) тлумачено як «форма управління*, політичний лад, при якому верховна влада належить народові» [6], а в сучасному «Короткому словнику політологічних термінів» (КСПТ) цей термін подано з такою дефініцією: «форма політичного та економічного устрою суспільства, заснована на визнанні народу основним джерелом влади» [2]. Аналіз семантичної структури свідчить, що ядерні семи порівнюваних дефініцій СУМ і КСПТ збігаються: «політичний лад» – «політичний устрій», однак диференційні семи різняться: у першому випадку це семи «влада належить народові», а в другому – «народ – джерело влади». Окрім того, у сучасному словнику маємо нове значення терміна демократія: «тип держави, яка декларує і втілює на практиці принципи народовладдя, права і свободи громадян, можливості для діяльності різних політичних сил, контроль за діями органів влади» [2], якого СУМ не фіксує.
Появу нового термінологічного значення маємо також і в інших випадках. Зокрема дискримінацію в СУМ тлумачено як «Обмеження або позбавлення прав певних категорій громадян за расовою або національною належністю, політичними і релігійними переконаннями… // У міжнародних відносинах – створення умов, які ставлять яку-небудь державу (групу держав), її організації і громадян в гірше становище порівняно з іншими …» [6], а в КСПТ наведено нове спеціальне значення: «Свідоме обмеження свободи діяльності учасників політичного процесу; часткове чи повне, тимчасове чи постійне позбавлення тих чи інших учасників політичного життя їхніх конституційних та інших прав і свобод» [3]. Нового спеціального значення набув також термін опозиція. Якщо в другій половині минулого сторіччя під опозицією розуміли «загальну назву партій, груп, які виступають проти правлячої партії, групи або проти політики уряду, а також парламентські фракції цих партій у буржуазних державах» [6], то сьогодні опозиція – це не лише «група осіб/організацій, яка виключена з процесу прийняття рішень органами влади та виступає проти політичних поглядів і дій представників владних структур», а й «протиставлення політичних поглядів і дій однієї групи осіб/ організацій поглядам і діям іншої групи, переважно тієї, яка представлена у структурах державної влади» [4].
У багатьох випадках в СУМ досліджувані одиниці мають позначки «у капіталістичних країнах» або «в буржуазних країнах». Зокрема слово корупція в СУМ зафіксоване зі значенням «у капіталістичних країнах – підкупність, продажність урядовців і громадських діячів» [6]. КСПТ наводить таку дефініцію: «підкупність, продажність, хабарництво державних посадових осіб, політичних і громадських діячів, урядовців та високопоставлених чиновників» [2]. Ядерна сема «підкупність, продажність» залишилася тією ж, а додалися диференційні семи «хабарництво», «політичних діячів», «високопоставлених чиновників», що свідчить про звуження значення.
Інші семантичні процеси відбулися зі словом олігархія, що в СУМ зафіксовано із двома значеннями, перше з яких має неґативний оцінноекспресивний компонент «експлуататори», а друге – позначку «зневажл.» [6], чого нема в сучасному тлумаченні терміна. Крім того, за рахунок анігіляції деяких сем відбулося розширення значення – СУМ: «1. Політичне і економічне панування невеликої групи експлуататорів – рабовласників, феодалів, капіталістів; правляча група експлуататорів. 2. перен., зневажл. Правляча верхівка взагалі» [6], КСПТ: «політичне та економічне панування, влада, правління невеликої групи людей, а також сама правляча група» [2].
Повну заміну диференційних сем спостерігаємо в сучасній дефініції терміна бюрократія. Якщо раніше це поняття трактували, як «у капіталістичних країнах – система управління, що характеризується відірваністю від народу і спирається на касту урядовців» [6], то нині бюрократією розуміють як «ієрархічно організовану систему управління державою чи суспільством за допомогою особливого апарату, наділеного специфічними функціями та привілеями» [2]. Незмінною в цьому випадкові лишилася ядерна сема – «система управління».
Трансформація моделі суспільства, що відбулася за останню чверть сторіччя, перебудова системи поглядів на соціальний устрій, зміна моральних цінностей – ось ті важливі екстралінгвальні чинники, які повною мірою відображено в спеціальній науковій картині світу політології та її термінології, зафіксовано в сучасних словниках.
В окремих випадках відбулася повна зміна значень вихідних одиниць: референдум – СУМ: «політ. Всенародний опит з найважливіших питань державного життя» [6], КСПТ: «спосіб прийняття законів та інших рішень з найважливіших питань суспільного життя прямим волевиявленням громадян через усенародне голосування» [2]; націоналізм – СУМ: «1. Реакційна буржуазна ідеологія й політика в галузі національних відносин, яка проповідує зверхність національних інтересів над соціальними, панування однієї нації за рахунок пригнічення іншої, розпалює національну ворожнечу, заперечуючи дружнє співробітництво і взаємодопомогу між націями. 2. Рух, спрямований на боротьбу за незалежність нації, народу проти іноземних гнобителів» [6], КСПТ: «світогляд і система політичних поглядів, яка проголошує пріоритет національних цінностей щодо усіх інших» [2]; революція – СУМ: «докорінний переворот у житті суспільства, який призводить до ліквідації віджилого суспільного ладу й утвердження нового, прогресивного» [6], «Політологічний словник» (ПС) – «докорінна зміна політичного життя суспільства на основі реалізації можливостей революційної ситуації; докорінне перетворення структури влади в суспільстві, радикальна зміна політичної системи, які надають можливості для значних соціально-економічних змін» [4]. У наведених прикладах маємо зміну не лише диференційних, а й ядерних сем, що свідчить про абсолютно різне розуміння одних і тих самих понять у різні періоди суспільного розвитку, а також демонструє вплив панівної ідеології на розвиток суспільства, що повною мірою відображено в дефініціях досліджуваних термінів, які є невід’ємними складниками спеціальної наукової картини світу політології.
Аналізування дефініцій політологічних термінів дає змогу виявити одиниці, які абсолютно по-різному тлумачать у лексикографічних працях другої половини ХХ сторіччя й сьогодення. Зокрема термін лібералізм, що нині позначає «філософську, політичну та економічну теорію, а також ідеологію, яка виходить з положення про те, що індивідуальні свободи людини є правовим базисом суспільства та економічного ладу» [4], у другій половині ХХ ст. тлумачили як «політичний напрям, який в епоху феодального кріпосництва та буржуазних революцій відстоював свободу буржуазії і став глибоко реакційним із встановленням її політичного панування» [6]. Термін плюралізм у СУМ визначено як «ідеалістичне філософське вчення, світогляд, за яким в основі світу і його явищ лежать численні самостійні, незалежні духовні сутності; протилежне монізм» [6], а в сучасному «Словнику політологічних термінів» наведено таку дефініцію: «система влади, заснована на взаємодії та співпраці основних політичних сил і організацій» [5]. Наявність таких різних тлумачень свідчить про те, наскільки зазнали трансформування деякі політологічні поняття під впливом тих змін, що відбулися в україномовному суспільному просторі впродовж останніх років. Це дає підстави твердити про надзвичайну рухливість спеціальної наукової картини світу політології, яка швидко реагує на вплив нових ідей і світогляду.
Отже, співставляння й аналізування дефініцій тих самих політологічних термінів, які зафіксовано у словниках другої половини ХХ сторіччя й сучасних лексикографічних працях, демонструє певні трансформації семантичної структури досліджуваних одиниць, а саме: зміну диференційних сем (анігіляцію старих і появу нових), зміну ядерних сем й абсолютно інше трактування певних понять, появу нових термінологічних значень, у деяких випадках – анігіляцію неґативних оцінно-експресивних компонентів значення. Розглянуті явища дозволяють простежити динаміку семантичних перетворень цих термінів, що певною мірою віддзеркалює ті зрушення, які відбулися в спеціальній науковій картині світу політології під впливом екстралінгвальних чинників.
* керування тут і далі – ред.