Держстандарт України розробив і запровадив ДСТУ 3966 «Засади і правила розроблення стандартів на терміни та визначення понять» [1], у якому сформульовано рекомендації щодо створення нових і перегляду чинних термінів на позначення дій, подій та наслідків подій за правилами, відповідними до структури української мови. Зокрема, згідно з одним із таких правил, наведеним у згаданому стандарті: «дію позначають, як правило*, віддієслівними іменниками з суфіксом -ння, утвореними від дієслів недоконаного виду: ізолювання, класифікування, повертання, згинання, устатковування, подію – віддієслівними іменниками з суфіксом -ння, утвореними від дієслів доконаного виду: заізолювання, розкласифікування, повернення, зігнення, устаткування, а об’єкти – відповідними однокореневими іменниками з іншими суфіксами або без них: ізоляція, класифікація, поворот, згин, устатковання» [1, с. 14]. Важливо, щоб правила до творення термінів було застосовано в усіх галузях діяльності. Тому виникла потреба проаналізувати чи відповідає філософська термінологія (зокрема, термінологія теорії пізнання) наведеним раніше рекомендаціям, і якщо є певні невідповідності, то знайти способи як їх усунути.
Унаслідок пошуку результатів досліджень щодо увідповіднення філософської термінології, зокрема термінології пізнавальної діяльності, рекомендаціям ДСТУ 3966 не було виявлено публікацій, предметом яких було б розв’язання сформульованої проблеми. Воднораз, на сторінках Вісника Національного університету «Львівська політехніка» «Проблеми української термінології» проблема увідповіднення термінології цим вимогам є предметом багатьох наукових розвідок. Згадану проблематику також детально проаналізовано у виданні «Норми української науково-технічної мови. Тлумачний словник термінів з видавничої, поліграфічної та пакувальної справи» [2]. Деяку інформацію, щодо термінів теорії пізнавальної діяльності в аспекті позначання дій, подій і наслідків подій можна знайти у згаданому вже стандарті (у наведеній раніше цитаті дієслову класифікувати поставлено у відповідність віддієслівний іменник розкласифікування, а отже, і дієслово доконаного виду – розкласифікувати). Більше інформації можна знайти в словнику наукової та технічної термінології [3]. Зокрема, у словнику сформульовано рекомендації щодо термінів на позначення дії, події та наслідку події для таких термінів із галузі теорії пізнавальної діяльності (теорія відбиття, пізнавальна дія систематизування, науковий пошук):
- відбивати «(недок. дія) відбива́ння, відобража́ння; (док. дія) відбиття́, відобра́ження; (наслідок) відбиток, відобраз» [3, с. 124];
- систематизувати «(недок. дія) системува́ння, систематизува́ння; (док. дія) зсистемува́ння, зсистематизува́ння; (наслідок) зсистематизо́вання, систематиза́ція» [3, с. 202];
- шукати «(недок. дія) шука́ння, розшу́кування, розві́дування; (док. дія) по́шук, розшукува́ння, розвідува́ння» [3, с. 147].
Оскільки щодо переважної більшості термінів теорії пізнавальної діяльності їхню відповідність зазначеній рекомендації стандарту не розглянено, мета статті – проаналізувати цей сегмент.
Відібрано такий перелік термінів для аналізування: аргументувати, визначати, винаходити, відбивати, відчувати, вірити, вірувати, доказувати, експериментувати, класифікувати, об’єктивувати, пізнавати, помилятися, почувати, репрезентувати, розуміти, систематизувати, спостерігати, суб’єктивувати, сумніватися, теоретизувати, упорядковувати, усвідомлювати, уявляти, шукати.
Для кожного з наведених раніше слів, відповідно до рекомендацій ДСТУ 3396 щодо творення термінів, якими позначають дії, події та наслідки подій, створено набір пов’язаних термінів (ці набори наведено далі). Числами позначено: 1 – дієслово недоконаного виду, 2 – віддієслівний іменник від дієслова недоконаного виду, 3 – дієслово доконаного виду, 4 – віддієслівний іменник від дієслова недоконаного виду, 5 – іменники на позначення наслідку події.
▪ 1 – аргументувати; 2 – аргументування, 3 – заргументувати, 4 – заргументування, 5 – аргумент, аргументованість.
▪ 1 – визначати, 2 – визначання, 3 – визначити, 4 – визначення, 5 – визначина, визначеність.
▪ 1 – винаходити, 2 – винаходження, 3 – винайти, 4 – винайдення, 5 – винахід, винахідливість.
▪ 1 – відбивати, 2 – відбивання, 3 – відбити, 4 – відбиття, 5 – відбиток, відбитість.
▪ 1 – відчувати, 2 – відчування, 3 – відчути, 4 – відчуття, 5 – відчув, відчуваність.
▪ 1 – вірити, 2 – вірення, 3 – повірити, 4 – повірення, 5 – віра, повіреність.
▪ 1 – вірувати, 2 – вірування.
▪ 1 – доказувати, 2 – доказування, 3 – доказати, 4 – доказання, 5 – доказ, доказовість.
▪ 1 – експериментувати, 2 – експериментування, 3 – проекспериментувати, 4 – проекспериментування, 5 – експеримент, проекспериментованість.
▪ 1 – класифікувати, 2 – класифікування, 3 – розкласифікувати, 4 – розкласифікування, 5 – класифікація, розкласифікованість.
▪ 1 – об’єктивувати, 2 – об’єктивування, 3 – зоб’єктивувати, 4 – зоб’єктивування, 5 – об’єктивація, об’єкт, об’єктивність.
▪ 1 – пізнавати, 2 – пізнавання, 3 – пізнати, 4 – пізнання, 5 – пізнаваність.
▪ 1 – помилятися, 2 – помиляння, 3 – помилитися, 4 – помилення, 5 – помилка, помиленість, помильність, помилковість.
▪ 1 – почувати, 2 – почування, 3 – почути, 4 – почуття, 5 – почуттєвість.
▪ 1 – репрезентувати, 2 – репрезентування, 3 – зрепрезентувати, 4 – зрепрезентування, 5 – репрезентація, зрепрезентованість.
▪ 1 – розуміти, 2 – розуміння, 3 – зрозуміти, 4 – зрозуміння, 5 – розум, зрозумілість.
▪ 1 – систематизувати, 2 – систематизування, 3 – зісистематизувати, 4 – зісистематизування, 5 – система, систематизація, систематизованість.
▪ 1 – спостерігати, 2 – спостерігання, 3 – спостерегти, 4 – спостереження, 5 – спостерега, спостереженість.
▪ 1 – суб’єктивувати, 2 – субֹ’єктивування, 3 – зісуб’єктивувати, 4 – зісуб’єктивування, 5 – суб’єктивація, суб’єкт, суб’єктивність.
▪ 1 – сумніватися, 2 – сумнівання, 3 – засумніватися, посумніватися, 4 – засумнівання, посумнівання, 5 – сумнів, сумнівність.
▪ 1 – теоретизувати, 2 – теоретизування, 3 – стеоретизувати, 4 – стеоретизування, 5 – теоретизація, стеоретизованість, теорія.
▪ 1 – упорядковувати, 2 – упорядковування, 3 – упорядкувати, 4 – упорядкування, 5 – порядок, упорядкованість.
▪ 1 – усвідомлювати, 2 – усвідомлювання, 3 – усвідомити, 4 – усвідомлення, 5 – усвідома.
▪ 1 – уявляти, 2 – уявлення, 3 – уявити, 4 – уявляння, 5 – уява, уявина, уявлюваність.
▪ 1 – шукати 2 – шукання, 3 – пошукати, 4 – пошукання, 5 – пошук, пошукане, пошуканість.
Щодо отриманих наборів термінів доцільно висловити такі зауваги. Унаслідок увідповіднення до вимог ДСТУ 3966 дібраних термінів, виникла потреба ввести велику кількість нових слів. Значна частина їх припадає на віддієслівні іменники, якими позначають події (заргументування, повірення, доказання, проекспериментування, покласифікування, зоб’єктивування, помилення, зрепрезентування, зісистематизування, зісуб’єктивування, засумнівання, посумнівання, стеоретизування, уявляння, пошукання). Частина цих термінів не відповідає вимогам милозвучності. Для прикладу, вимовляння слова зісистематизування не належить до простих випадків. Зважаючи на це, можливо, є сенс запровадити додаткову рекомендацію щодо доцільності створення термінів на позначення доконаної дії аналітичним способом (наведено аргументи, досягнуто віри, виконано доказ, виконано експеримент, створено класифікацію, виконано об’єктивацію, допущено, зроблено помилку, виконано репрезентацію, виконано систематизацію, створено систему, виконано суб’єктивацію, сформовано сумнів, виконано теоретизацію, створено теорію, сформовано уявину, отримано пошукане). В усіх цих випадках іменниковою частиною складних термінів узято термін-наслідок події. Принаймні це дасть змогу помітно зменшити кількість слів-новотворів. На користь цієї рекомендації можна навести також такий аргумент: мовлення, яке містить багато іменників на -ння, є неточним, оскільки вони мають омонімну форму в називному, знахідному та кличному відмінках однини і множини та ще в родовому однини. «Звідси ясно**, що треба старатися якомога зменшити кількість термінів на -ння, хоч звичайно цілком обійтися без них неможливо та й не треба» [2, с. 40].
На підставі виконаного дослідження можна виснувати таке. Уведення додаткової рекомендації щодо позначання подій аналітичним способом (не замість наявної рекомендації щодо творення назв подій у формі віддієслівних іменників від дієслів доконаного виду, а поруч із цією рекомендацією) неістотно збільшить іменниковий складник у термінології, однак полегшить запровадження стандарту.
* зазвичай – ред.
** випливає – ред.