Багатозначність термінів як результат реінтеграції наукового знання

Кримець О. Багатозначність термінів як результат реінтеграції наукового знання / Оксана Кримець // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології». – 2017. – № 869. – С. 30–34.

1
Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»

Досліджено процес реінтеграції наукового знання, результатом якого є виникнення нових значень термінів. Розглянуто семантичні перетворення, які відбуваються під час переосмислення вихідного значення. Доведено, що підґрунтям означених процесів є сема-мотиватор, яка може займати ядерне або периферійне місце у структурах вихідного й похідного значень. Виокремлено наукові галузі, що мотивують семантичні процеси перетворення наявних термінів і появу нових термінологічних значень.

Нові термінологічні значення з’являються в результаті переосмислення наявних термінів різних наукових галузей, тобто відбувається реінтеграція: наукове знання однієї сфери дійсності переноситься на поняття іншої сфери. Щодо цього український мовознавець Н. Родзевич зазначає: «Перенесення значень може виникати і в межах самої термінологічної лексики, коли назва однієї галузі науки зовсім в іншому розумінні використовується* в різних галузях» [5, с. 139]. Метою нашого дослідження є вивчення семантичних процесів, які відбуваються під час переосмислення значень термінів різних галузей спеціальної діяльності людини й утворення нових значень термінів на матеріалі технічної термінології.

Виникнення технічних терміноодиниць мотивують терміни різних наукових галузей як близьких, так і віддалених: фізики, математики, медицини, біології, астрономії тощо. У результаті переосмислення термінів фізики в технічній термінології виникли такі спеціальні назви: анод, катод, важіль, диполь, ехо**, поляризація, реактор, ферит. Утворені в такий спосіб терміни позначають загальнотехнічні (важіль, анод, катод, поляризація, потенціал та інші) і вузькогалузеві поняття електротехніки (реактор, ферит), радіотехніки (диполь), телекомунікації та комп’ютерної техніки (ехо). Терміном важіль названо прилад, який можна використовувати в різних галузях техніки: «пристосування у вигляді стержня***, який обертається навколо точки опори та править для зрівноваження більшої сили за допомогою меншої, а також для проведення будь-якої роботи» [10]. У сфері електротехніки реактор – це «потужна котушка**** індуктивності для обмеження струмів короткого замикання й підтримування напруги у високовольтних установках*****» [2].

Як слушно зауважує Е. Калмикова, «терміни, що є атрибутом однієї галузі науки й техніки, потрапляючи до іншої галузі, зазнають смислової модифікації, хоча семантичний стрижень терміна залишається колишнім» [4, с. 87]. У процесі переосмислення значення наукового терміна в ролі семантичного стрижня виступає сема-мотиватор, яка є підґрунтям творення нового значення й може займати ядерне або периферійне місце в семних структурах вихідного й похідного значень. Проілюструємо це прикладами. Термін диполь у фізиці має таке значення: «два однакові за величиною і протилежні за знаком****** заряди, розташовані на деякій відстані один від одного» [2]. У результаті семантичної модифікації цього значення виник технічний термін диполь, що позначає: «радіо. Антена у вигляді двох симетрично розташованих провідників» [6]. Семантичне перетворення відбулося на підставі однакової кількості складників, сема-мотиватор – «два» у структурі значень фізичного й технічного термінів є диференційною. Можлива й інша ситуація, коли сема-мотиватор займає ядерну позицію в обох значеннях: термін ехо у фізиці позначає: «луна, відлуння, відбиття звука від предмета, повернення його до того місця, де він був утворений*******» [7], а в галузі телекомунікації – «повернення сигналу до джерела, звідки його було передано» [1]. Сема-мотиватор «повернення» є ядерною у структурі вихідного й похідного термінологічних значень.

Терміни фізики, від яких утворено технічні спеціальні назви, позначають як абстрактні (ехо, ємність, поляризація, деполяризація, реактивний, потенціал), так і конкретні поняття (важіль, ферит, катод, реактор, анод, апертура). Семантичні перетворення переважно відбуваються в напрямках «від конкретного до конкретного» й «від абстрактного до абстрактного». Від абстрактного терміна фізики реактивний утворено технічний термін, який також позначає абстрактне поняття: «фіз. Який виникає під дією сили віддачі; тех. Сконструйований на основі використання сили тяги, створюваної струменем газу, пари і т. ін.» [2]. І у фізиці, і в техніці термін апертура позначає конкретні поняття: «діючий отвір оптичної системи, що обмежує світовий потік і визначається розміром лінз або діафрагми» [7], у комп’ютерній техніці – «отвір у носії даних» [2]. Лише в одному випадку в результаті метафоричних перетворень абстрактно-логічна структура значення терміна диполь перетворилася на конкретно-логічну: у фізиці цей термін виражає абстрактне поняття – заряди, а в техніці – конкретне – антену.

Для називання предметів і понять у царині техніки використовуються переосмислені математичні спеціальні назви: диференціал, коефіцієнт, параметр, проекція, сегмент, циліндр, паралель, сектор, модуль тощо. Терміни математики позначають абстрактні поняття, технічні терміни, що виникли шляхом їхнього переосмислення, переважно виражають конкретні поняття і в окремих випадках абстрактні. Особливість семантики слів із абстрактним значенням полягає в наявності в їхній семній структурі лише сигніфікативних компонентів значень і відсутності денотативних. Переосмислення таких математичних понять, як диференціал, центр, сегмент, циліндр, паралель, модуль, що являють собою абстрактні сутності, викликає певні семантичні модифікації в їхніх значеннях, у результаті яких з’являються нові значення, що вже наділені денотатами й позначають конкретні прилади, застосування, використовувані в технічній галузі. До прикладу, термін паралель у математиці має абстрактне значення: «лінія або площина, що на всьому просторі є рівновіддаленою від іншої лінії або площини і ніколи з нею не перетинається», а в техніці називає конкретні предмети: «про різні деталі, устаткування такого типу» [2]. В основі метафоризації – сема-мотиватор «порядок розташування», яка є диференційною у структурі як вихідного, так і похідного значень. Циліндр у математиці – «геометричне тіло, що утворюється обертанням прямокутника навколо одного з його боків», у техніці – «деталь або пристрій, що має форму такого тіла // основна деталь поршневих машин (двигуна внутрішнього згоряння, парової машини, гідравлічного преса і т. ін.)» [2]. На основі абстрактного математичного поняття виникло нове, технічне, яке позначає певні механізми, застосування, тобто має конкретний характер. Підставою семантичних перетворень є імпліцитна сема-мотиватор «форма циліндра». Від абстрактного математичного терміна модуль виникли два технічні терміни, один з яких має абстрактний характер, а другий – конкретний: «назва деяких коефіцієнтів, мірил яких-небудь величин; частина приладу, механізму, пристрою, що виконує певні функції // функціонально******** й конструктивно закінчений пристрій чи блок ЕОМ» [2].

Технічні терміни, що утворилися в результаті метафоризації значень спеціальних найменувань математики, переважно мають загальнотехнічний характер, тобто позначають поняття, які можуть використовуватися в різних галузях техніки: диференціал, коефіцієнт, параболічний, паралель, параметр, похибка, проекція, сегмент, сектор, центр, циліндр, модуль. Зокрема математичний термін сегмент («частина круга, обмежена дугою та хордою, а також частина кулі, відокремлена січною площиною» [2]), зазнавши метафоричного перетворення, у техніці отримав значення широкого технічного профілю: «назва деяких деталей такої форми» [2]. У поодиноких випадках у результаті перетворення математичного терміна виникли два значення – загальнотехнічне й вузькогалузеве: сектор у математиці – «частина круга, обмежена дугою і двома радіусами», у техніці – «деталі, частина предметів, машин і т. д. такої форми» [2], у комп’ютерній техніці – «найменша фізично адресована одиниця зберігання даних на диску» [1].

Для позначення технічних понять використовуються метафоризовані терміни біології: адаптація, деградація, реверсія, сенсорика, регенерувати, живильний, стопохідний, клон. С. Гусєв, характеризуючи роль метафори в мовному оформленні нових фактів, зауважує: «Метафора забезпечує збереження асоціативного комплексу, пов’язаного з поняттям; вона стає тим засобом, який дозволяє пов’язувати між собою різні семантичні ряди, а значить і різні способи опису та осмислення явищ об’єктивного світу» [3, с. 49]. Досить віддалені терміносистеми (біологічна та технічна) й відповідно їхні семантичні ряди виявилися пов’язаними в процесі метафоричного переосмислення й накладання понять біологічної науки на поняття з галузі техніки. Термінами, що позначають процеси, які відбуваються в живих організмах або вказують на їхні фізичні ознаки, у результаті переосмислення були названі процеси та фізичні характеристики в галузі техніки. Термін живильний у біології має таке значення: «який використовується********* для підживлення рослин, який живить живі організми» [2]. Шляхом метафоризації цього значення виник технічний термін живильний: «який забезпечує чим-небудь необхідним для нормальної дії» [2]. Семантичне перетворення відбулося на підставі схожості ознаки, сема-мотиватор «який забезпечує» у вихідному значенні і в похідному є ядерною. У галузі біології термін стопохідний уживають зі значенням «який під час ходіння спирається на всю стопу» [2], а в техніці – «який для пересування використовує опори, до певної міри схожі на людську стопу (про машини)» [2]. Метафоризація відбулася на основі схожості функції та зовнішньої схожості, семи-мотиватори «пересування», «стопа» у структурі обох значень є диференційними.

Біологічні терміни й утворені від них технічні позначають дії та фізичні ознаки організмів і приладів (адаптація, живильний, реверсія, регенерувати, стопохідний, сенсорика, деградація), а отже, мають абстрактну ознаку. Це дає підстави констатувати, що в цій групі лексики переосмислення відбулося в напрямку «від абстрактного до абстрактного»: адаптація: «біол. Пристосування організмів, органів чуття до умов існування, до оточення; спец. Настроювання системи на умови застосування» [2]. Результатом метафоризації біологічних термінів є переважно спеціальні назви, що мають загальне технічне значення. Зокрема термін реверсія в техніці позначає «зміну напрямку руху робочих частин машини на зворотний» [2] і вживають його в різних підгалузях техніки, що пов’язані із використанням машин, механізмів тощо. Лише один термін вживають у галузі комп’ютерної техніки – клон: «родина комп’ютерів, цілком сумісна з якоюсь іншою родиною, але вироблена іншою фірмою» [1].

Переосмислені медичні спеціальні назви в техніці позначають дефекти матеріалів (виразкасвищ**********), різноманітні пристрої, інструменти (бандаж, стетоскоп, шприц, зонд), а також методи виявлення несправностей в апаратурі, системі (діагностика, стетоскопія). Переважна частина технічних термінів має загальнотехнічний характер: свищ – «дефект у чому-небудь у формі отвору або щілини» [9], діагностика – «загальна назва різних методів контролю, перевірки функціонування***********, прогнозування стану об’єктів або системи» [9]. У вузькогалузевому значенні вживають терміна бандаж: «у машинобудуванні – металеве кільце або пояс, що насаджують на частини машин, конструкцій або труб для з’єднання їх************ частин, збільшення міцності та зносотривкості» [9].

У процесі формування технічних назв у початковому значенні, що переосмислюють, актуалізують ті ознаки, які є суттєвими стосовно змісту похідного терміна. Термін зонд у медицині позначає: «медичний інструмент у вигляді металевої палички або гумової************* трубки, що вводиться************** у порожнини і канали тіла з діагностичною, лікувальною метою чи як розширювач» [2], а в техніці – «металевий електрод для визначення електричного потенціалу в чому-небудь» [2]. Підставою для творення технічної спеціальної назви стала схожість функції медичного та технічного приладу, яка актуалізувалася*************** в диференційній семі «діагностувати». В основі семантичних перетворень може бути й схожість зовнішнього вигляду: свищ – «мед. Отвір у стінці порожнистого органа або канал, що виник унаслідок хворобливого процесу і йде від одного хворого органа до іншого; спец. Дефект у чому-небудь у вигляді отвору або щілини // Прихована порожнина, раковина в металевому литві» [2]. Сема-мотиватор «отвір» у вихідному значенні займає ядерне місце, а в похідному є диференційною.

Такі медичні спеціальні назви, як виразка, бандаж, свищ, стетоскоп, шприц, зонд, називають конкретні поняття: дефекти, медичні інструменти або прилади. Технічні терміни, що виникли в результаті метафоризації цих значень також позначають конкретні поняття: шприц – «1. Хірургічний інструмент у вигляді циліндра з поршнем і порожнистою голкою, який використовується**************** для впорскування в організм лікарських речовин, а також для відсмоктування звідти речовин. 2. спец. Інструмент у вигляді циліндра з поршнем і порожнистою голкою, який використовується в техніці й промисловості» [2]. Терміни діагностика й стетоскопія в обох розглядуваних галузях мають абстрактний характер: стетоскопія – «вислуховування серця і легенів за допомогою стетоскопа // виявлення різних побічних шумів, чистоти звуків у різних механізмах і т. ін.» [1].

Декілька технічних термінів утворено на основі метафоризації назв, які належать до галузі астрономії: аберація, коліматор, рефлектор, сателіт, термінатор. Мотивом для метафоричного переосмислення можуть слугувати відпрацьовані в мові логіко-синтаксичні схеми структурування класу подій або співположення у структурі світу речових об’єктів – їх предметно-логічні зв’язки, що відображають мовний досвід людей [8, с. 190]. Логічні зв’язки реалізують у спільних семах, наявних у структурах значень початкового й похідного термінів. Термін сателіт в астрономії позначає «супутник планети», а в технічній термінології – «зубчасте колесо з рухомою віссю обертання, яке здійснює рух одночасно навколо своєї осі та осі центрального колеса» [2]. Технічне значення утворено в результаті метафоризації астрономічної назви, що відбулася на підставі схожості функції, імпліцитна в початковому значенні сема-мотиватор «обертання» в похідному стає вираженою, диференційною. Сема-мотиватор може бути ядерною у структурі й початкового, і похідного значень: аберацією в астрономії названо «позірне відхилення світил від їхнього справжнього положення на небозводі, спричинене рухом Землі по орбіті або її обертанням навколо осі», а в техніці – «нечіткість або викривленість зображення, що його дають оптичні прилади» [2]. Основою творення технічного терміна є сема «відхилення».

Терміни астрономії, від яких утворено технічні спеціальні назви, позначають конкретні (сателіт, коліматор, рефлектор) й абстрактні (аберація, термінатор) поняття. У результаті перенесення значень виникли технічні терміни, які також виражають конкретні (сателіт, термінатор, коліматор, рефлектор) й абстрактні поняття (аберація). Зокрема, спеціальна назва сателіт в обох галузях позначає конкретні предмети – супутник планети й колесо, а термін аберація є абстрактним і в астрономії, і в техніці. Шляхом перетворення абстрактної семантичної структури терміна астрономії термінатор («межа між освітленою Сонцем і темною частинами небесного тіла» [2]) в галузі цифрових мереж виник термін із конкретно-логічною семантичною структурою, який позначає певний пристрій: «узгоджувальний елемент на кінцях кабельного сегмента для запобігання відбиття сигналів» [11]. Технічні спеціальні назви, що виникли в результаті переосмислення астрономічної лексики, мають як загальнотехнічні (аберація, сателіт, рефлектор), так і вузькогалузеві ознаки: термін термінатор використовують у галузях комп’ютерної техніки й цифрових мереж, термін коліматор – у галузях оптичної та медичної техніки.

Технічна термінологія активно використовує найменування, що переходять до галузі техніки з різних наукових галузей. Спеціальні назви техніки можна утворювати також переосмислюючи лексику інших галузей діяльності.

*  коли назву використовують – ред.

**  луна (тут і далі) – ред.

***  стрижня – ред.

****  на́витка – ред.

*****  високонапругових уста́вах – ред.

******  однакові величиною і протилежні знаком – ред.

*******  де його було утворено – ред.

********  функційно – ред.

*********  використовують – ред.

**********  дутли́на (тут і далі) – ред.

***********  функціювання – ред.

************  їхніх – ред.

*************  ґумової – ред.

**************  вводять – ред.

***************  яку зактуалізували – ред.

****************  використовують – ред.

1. Англо-український тлумачний словник з обчислювальної техніки, Інтернету і програмування / [уклад. : Е. І. Пройдаков, Л. А. Теплицький]. Вид. 1. – К. : СофтПрес, 2005.– 552 с. 2. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел]. – К. : Ірпінь, 2001. – 1440 с. 3. Гусев С. С. Наука и метафора / С. С. Гусев. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1984. – 152 с. 4. Калмыкова Е. И. О динамике метафоры в научном стиле / Е. И. Калмыкова // Филологические науки : Научные доклады высшей школы. – 1974. – № 2. – С. 83–88. 5. Родзевич Н. С. Метафора – спільне джерело творення термінологічної лексики в слов’янських і західноєвропейських мовах / Н. С. Родзевич // Дослідження з лексикографії та лексикології : республік. міжвідом. зб. / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УССР. – Вип. 1. – К., 1965. – С. 137–156. 6. Словник-довідник з електротехніки, автоматики, промислової електроніки і метрології / [уклад. Л. В. Козак] ; ред. В. П. Хорольський. – Кривий Ріг : ВАТ Кривбасавтоматика, 1997. – 280 с. 7. Сучасний словник іншомовних слів / [уклад. Л. І. Нечволод]. – Х.: ПП «Торсінг плюс», 2007. – 768 с. 8. Телия В. Н. Вторичная номинация и ее виды / В. Н. Телия // Языковая номинация: Виды наименований / А. А. Уфимцев, Э. С. Азнаурова, В. Н. Телия и др. – М., 1977. – С. 129–222. 9. Тлумачний російсько-українсько-англійський словник із протикорозійного захисту газопроводів / [уклад. М. Д. Гінзбург, М. В. Чернець, І. М. Корніловська та ін.]. – Х. : Б. в., 2000. – 616 с. 10. Українсько-російський словник термінів сільськогосподарської техніки / [уклад. : Т. М. Зембінська, І. В. Морозов, В. В. Дубічинський]. – Х. : Б. в., 2004. – 222 с. 11. Цифрові мережі та системи телекомунікацій : тлумач. слов. / [уклад. З. Д. Коноплянко]. – К. : Ін-т систем. дослід. освіти України, 1994. – 60 с. 12. Цифрові мережі та системи телекомунікацій : тлумач. слов. / [уклад. З. Д. Коноплянко]. – К. : Ін-т систем. дослід. освіти України, 1994. – 60 с.