3Д модель Турківського кар’єру

Мета цієї роботи – дослідження Турківського кар’єру за допомогою наземного лазерного сканування, а також побудова 3Д моделі об’єкту. Методика. Дослідження відслонення виконувалось за допомогою наземного лазерного сканування. В статті зазначено принципи роботи лазерних датчиків, надано класифікацію джерел похибок та наголошено на важливості досягнення максимальної точності зазначеної виробниками сканерів. Положення досліджуваного об’єкту. Досліджуваний кар’єр знаходиться на північній окраїні м. Турка Львівської області. У геологічному відношенні об’єкт знаходиться у Зовнішніх Українських Карпатах, які належать до Карпатської гірської системи. Закинута каменеломня структурно приурочена до північно-західної частини Кросненського покриву Українських Карпат. У стінах каменеломні відслонюється характерний Турківський (кросненський) тип розрізу олігоцен-міоценового віку. Це перешарування потужних пачок масивних сірих дрібнозернистих пісковиків з аргілітами та алевролітами, які розбиті тріщинами, залікованими повздовжніми, поперечними та різноорієнтованими жилами і прожилками. Вони часто виклинюються. Їхня товщина коливається від декількох мм до 55 мм і більше. По тріщинах спостерігаються сліди ковзання і вилуговування. Результати досліджень дають змогу проаналізувати геологічну будову не знаходячись безпосередньо біля об’єкту. В роботі наведено схему робочого процесу наземного сканування: рекогностування об’єкту, встановлення та визначення координат опорних точок, визначення координат контрольних точок, виконання наземного 3Д сканування, фотографування об'єкта, створення хмари точок за даними лазерного сканування, створення mash моделі на основі хмари точок та цифрових знімків. Оцінку точності mash моделі виконували шляхом порівняння координат контрольних точок отриманих з mash моделі та тахеометричного знімання, абсолютна просторова різниця не перевищує п’яти сантиметрів. Наукова новизна та практична значущість полягають у створення віртуальної моделі Турківського кар’єру. Вперше для досліджень цього об’єкту було використано технологію наземного лазерного сканування. В результаті отримано ЗД модель, яку можна застосувати для подальших досліджень в області геології, зокрема структурної геології, седиментології, підрахунків запасів корисних копалин та геотуризмі.