Основоположні принципи адвокатської діяльності в країнах Європейського Союзу

«У суспільстві, заснованому на повазі до верховенства права, адвокат виконує особливу роль. Обов'язки адвоката не починаються і не закінчуються сумлінним виконанням своїх повноважень, покладених на нього/неї відповідно до закону. Адвокат повинен служити інтересам правосуддя, а також тих, чиї права та свободи він уповноважений відстоювати і захищати, крім того, обов'язків адвоката входить не лише відстоювати інтереси клієнта, але й бути радником клієнта. Повага до професійної функції адвоката є необхідною умовою верховенства права й демократії в суспільстві» [1, с. 1].

Практичний досвід адвокатури крізь роки, а також традиції та звичаї в її діяльності, визначили спільну для всієї міжнародної юридичної спільноти модель адвоката. Створення законодавства, у нормах якого відображатиметься модель європейського інституту права, система адвокатури, яка б відповідала економічним та суспільно-політичним реаліям – все це першочергові умови членства у Європейському Союзі.

Сукупність професійних і особистих вимог, обумовлені особливим характером та специфікою адвокатської діяльності і відображають систему загальних, особистих та професійних якостей адвоката. Відповідний рівень захищеності прав і законних інтересів громадян прямо залежить від ефективності їх правового забезпечення, а також  тісно пов’язаний із станом адвокатури та визначається реальністю втілення в життя основоположних принципів її організації та здійснення. Значна роль в даному питанні також віддається моральному змісту їхнього обов’язку, адже поєднання морального та правового у змісті професійного обов’язку адвоката відбувається за принципом морального додержання правових норм, тобто правовий аспект професійного обов’язку адвоката повинен базуватися на моральних основах суспільного життя.