Зовнішньополітичні орієнтири України у геополітичних візіях Дмитра Андрієвського (20-30-і роки ХХ ст.)

Надіслано: Березень 10, 2019
Прийнято: Квітень 18, 2019
Автори:
1
Lviv Polytechnic National University

Метою даної роботи є аналіз геополітичних візій Дмитра Андрієвського щодо зовнішньополітичних орієнтирів України, її геополітичного позиціонування як у регіоні Східної Європи, так і у масштабах широкого діапазону міжнародної політики. У своїх геополітичних візіях Д. Андрієвський  надає Україні місце регіонального лідера Східної Європи, стабільного та надійного безпекового центру на східних кордонах Європейського співтовариства супроти агресивної політики Москви. Історичним призначенням України виступає місце надійного посередника в політичних, економічних та культурних взаємовідносинах між Сходом  та Заходом,  інтеграційного та мобілізаційного  осередку для своїх природніх сусідів на сході Європи у формуванні спільної політичної та оборонної стратегії у стримуванні російської агресії.

Автор для досягнення поставленої мети висвітлення та аналізу геополітичних візій Андрієвського використовував методи історизму, порівняльно-аналітичний та структурно-системний аналіз.

 

Андрієвський, Д. (1928а). Україна у світовій політиці. Орган Проводу Українських Націоналістів Розбудова Нації,  9, 313-319.

Андрієвський, Д. (1928b). Україна у світовій політиці. Орган Проводу Українських Націоналістів Розбудова Нації, 10-11, 378-382.

Андрієвський Д. (1930). Політика націоналізму (Зовнішньо-державницькі змагання). Орган Проводу Українських Націоналістів Розбудова Нації,  9-10, 220-228.

Андрієвський, Д. (1931а).  Союз з Польщею? Орган Проводу Українських Націоналістів Розбудова Нації, 7-8, 162-166.

Андрієвський, Д. (1931b). Українська державність чи польський віз... Орган Проводу Українських Націоналістів Розбудова Нації, 5-6, 117-127.

Андрієвський, Д. (1931с). Українська справа на міжнародній шахівниці. Орган Проводу Українських Націоналістів Розбудова Нації, 11-12, 257-265.

Андрієвський, Д. (2010).  Розбудова  Нації. In В. Рог (Упоряд.),   Український націоналізм: Антологія, Том 1, 71-88. Київ: ФОП Стебеляк О.М.

Баган, О. (2016).  Актуальна націософія: теоретичні, культорологічні, геополітичні, історіософські аспекти. Львів: ЛА «Піраміда».

В’ятрович, В. (2004).  Основні принципи зовнішньої політики ОУН. Український визвольний рух: науковий збірник, 3, 16-29.

 Зайцев, О. (2012). Ідеологія і політична стратегія ОУН до 1939 року. Україна: культурна спадщина, націонаальна свідомість, державність, 22, 47-65.Отримано з http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uks_2012_22_6

Касьянов, Г. (2004). Ідеологія ОУН: історико-ретроспективний аналіз. Український         історичний         журнал, 2.          Отримано з: http://resource. history.org.ua/publ/journal_2004_2_68

Мірчук, П. (1968).  Нарис історії Організації Українських Націоналістів:1920-1939. Українське видавництво Мюнхен – Лондон – Нью-Йорк.

 Посівнич М. (2018)  Формування зовнішньої політики ОУН (1929–1939). Націоналістичний       портал.    Отримано з: http:// ukrnationalism. com/history/3096-formuvannia-zovnishnoi-polityky-oun-1929-1939.html