скульптура

Головні брами призначались для проїзду чи проходу великої кількості людей у громадських, оборонних чи сакральних комплексах. Вони також мали символічне значення. У монастирських та храмових комплексах головна брама слугувала межею між світським і Божественним простором з високими духовними цінностями, місцем молитви і покаяння. У статті досліджено головні в’їзні брами комплексу святого Юра, що збереглись до наших днів практично в автентичному вигляді. Розглянуто та проаналізовано архітектурно-мистецьке та композиційне вирішення двох брам - важливих структурних елементів комплексу св. Юра.

В статті вперше виконано аналіз та систематизацію скульптурних зображень Святого Яна Непомуцького кінця XVIII – XIX столітьв Галичині, визначено автентичне місце розташування та запропоновано авторство твору, опрацьовано програму реставрації та практично реалізовано роботи на пам’ятці.

У статті продемонстровано особливості мистецької пластики образу Богородиці у скульптурі періоду кінця XIX-першої половини XX ст. Предстаавлено іконографічні канони та прийоми виконання скульптур різними майстрами використовуючи приклад фігури Богродиці Непорочного Зачаття із села Добряни Городоцького району. Розкрито головні позиції реставраційної програми та хід її реалізації.

У статті проаналізовано історію творення, стилістичне і пластичне вирішення та розроблено технологію реставрації білокам’яної скульптури Непорочного Зачаття Діви Марії із с. Тетевчиці, Червоноградського району, Львівської області.

Розглянуто особливості та властивості хіміко-технологічних досліджень кам’яної скульптури Св. Яна Непомуцького з села Чабарівка. З’ясовано, що хіміко-технологічні дослідження впливають на вибір методів реставрації скульптури.

Розглянено життєвий і творчий шлях львівських скульпторів кінця ХІХ – поч. ХХ ст. Проаналізовано їх монументально-декоративні і дизайнерські твори, виокремлено формально-стильові прийоми.