перетворення 3n + 1

ВІД БІНОМА НЬЮТОНА ТА ТРИКУТНИКА ПАСКАЛЯ ДО ЗАДАЧІ КОЛЛАТЦА

Показано, що: 1. Послідовність {20,21, 22, 23, 24, 25, 26, 27,28,...}, яка утворює головний графік m=1 Коллатца, пов’язана зі степеневим перетворенням бінома Ньютона (1+1)ξ, ξ=0,1,2,3,... 2. Головний Kmain і бічний m >1 графіки та відповідні їх послідовності {Kmain} та {Km} пов’язані співвідношенням {Km}=m⋅{Kmain}. 3.

ЗАКОНОМІРНОСТІ ФОРМУВАННЯ ПОСЛІДОВНОСТЕЙ 3N + 1 ПЕРЕТВОРЕНЬ ЯК АРГУМЕНТ ПІДТВЕРДЖЕННЯ ГІПОТЕЗИ КОЛЛАТЦА

Показано, що необмеженість підпослідовності непарних чисел не контраргумент порушення гіпотези Коллатца, а універсальна характеристика перетворень натуральних чисел за алгоритмом 3n+1. Встановлений рекурентний зв’язок між параметрами послідовності Коллатца перетворень довільної пари натуральних чисел n і 2n .