The National Reserve «Zamky Ternopilia» 11 ‘includes castles in six districts of Ternopil region. This number includes the relic history and culture of national importance — the palace and park complex in the village VyshnivetsZbarazh district, Ternopil region. Analyzed articles historiography materials relating exclusively to Vyshnivets castle palace, built in the middle of the XVIII century on the site of the old castle. We tasked to explore the history of the origin, development, modernization and the decline of the castle during the XV–VII centuries. Set the founders and owners of the castle and their contribution to its development. By this time, there is a discussion regarding the first record of the town Vyshnivets and its founder. Addressing this issue will help to answer a very important question — the actual time of the founding of the city, known from documents (as comprehensive archaeological investigations were not carried out).
In the article the historiography analysis regarding research Vyshnivets castle in the town of Ternopil region. Based on documentary sources summarized information about the origin transformation and localization defensive structures Vyshnivets. Studied and systematized volume cartographic material concerning Southeast Volynia in general and in particular neighborhoods and Vyshnivets. Shows the number of the latest historiographical papers and articles which denies the possibility of establishing a settlement VyshnivetsKorybut (Dymitr) — son of Grand Duke of Lithuania Algirdas and causes of tribal legends. These studies push back the first written mention of the end of the XIV century — until the middle of the fifteenth century. The hypothesis regarding major historical periods of military fortifications specified within the town XV–XVII centuries.
1. Акты и грамоты, относящиеся к истории Южной и Западной России, собранные и изданные археологической комиссией. Т. ІІ. — 1598–1637. — СПб., 1862. — С. 148. 2. Антонович В. Археологическая карта Волынской губернии. — М., 1900. — С. 80. 3. Заяць А. До історії правової локації волинських міст ХVІ — першої половини XVIІ ст.: локаційні привілеї у Литовській і Волинській (Руській) метриках. — ж. «Архіви України», № 4–5. — 2001. — [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.archives.gov.ua/Publicat/AU/2001-4-5-4.php#Zayac43. 4. Кривенко А., Крощенко Л. Комплексні дослідження істо- рико-архітектурної спадщини Вишнівця // АСУ. В 3 ч. — К.: Українознавство, 1996. — С. 198–208. 5. Однороженко О. А. Князівська геральдика Волині середини XIV–XVIII ст. — Харків: Просвіта, 2008. — 180 с. 6. Опис Вишневецького замку. [Вміщений у Інвентарі маєтностей князів Вишневецьких, що знаходилися у Кременецькому і Летичівському повітах Волинського і Подільського воєводств]. 1748 р. Мова польська. — ІР НБУВ, ф.1, спр.150. 7. Папа І. Загадка походження князя Федька Несвіцького: давні та новітні дискусії / Івана Папа // Вісник Львівського університету. Серія Історія. — 2011 р. — Вип. 46. — С. 42–64. 8. ПСРЛ. — Т. 2. — Прибавление к Ипатьевской летописи. — Густинская летопись. — Санкт- Петербург. — 1843. — С. 360. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://dlib.rsl.ru/viewer/01004161787#?page=372. 9. Руська (Волинська) метрика. Регестри документів Коронної канцелярії для українських земель (Волинське, Київське, Брацлавське, Чернігівське воєводства (1569–1673). — Дрежкомархів України. — К., 2002. — С. 238. 10. Собчук В. Мережа оборонних споруд Південної Волині (серед. ХІV — 1-ша полов. ХVІІ ст.) / В. Собчук // Середньовічні та ранньомодернові оборонні споруди Волині. Під ред. В. Собчука / Кременець, 2006. — С. 20–33. 11. Теодорович Н. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. — Т. ІІІ. — Почаев. — 1893 г. — С. 91. 12. Щоденник Еріха Лясоти із Стеблева // Запорозька старовина. — Київ-Запоріжжя: НДІ козацтва Запорізьке відділення, 2003. — С. 222–277. — [Електронний ресурс]. — Точка доступу: http://www.svit.in.ua/kny/bookla.htm. 13. Яковенко Н. Дзеркала ідентичності. Дослідження з історії уявлень та ідей в Україні XVI — початку XVIII століття — Laurus. — 2012 р. — С. 326. 14. Archiwum książąt Lubartowiczów Sanguszków w Slawuce. — pod. ker. Z. L. Radzymińskiego / T. 1. — 1366–1506. — Lwów. — 1877. — S. 54–55. 15. Czamańska I. Wiśniowieccy. Monografia rodu/Ilona Czamańska// W-wo Poznańskie. — Poznań. — 2007. — 552 s. 16. Halecki O. Dzieje unii Jagełonskiej. — T. I. — Kraków. — 1919 r. — S. 142; 16. Niemcewicz J. Podróże historyczne po ziemiach Polskich mędzy rokiem 1811 a 1828 odbyte. — Paryż-Petersburg. — 1858 r. — S. 205. 17. Niesiecki K. Herbarz Polski / K. Niesiecki. Lipsk. O. — 1839. S. 11–12.; O. 7. — 1841. S. 424.; T. 9. — 1842. S. 345— 363; S. 430–431.; T. 10. — 1845. S. 115–121. 18. Okolski S. Orbis Polonus in quo antiqua Sarmaturum gentilitia et arma delucidantur / S. Okolski. Cracowiae: In Officina Typographica Francifci Cefarij, 1641. T. I. S. 524–532. 19. Puliaski K. Książęta Wiśniowiecki w XVI w. — Przewodnik naukowy i literacki. — T. V., — Z. 1. — 1877 r. — 59–80. 20. Rawita- Gawronski Fr. Ksiażeta Nieswieccy, Zbarascy i Wisniowieccy do konca XVI w. /Fr. Rawita-Gawronski // Ateneum Wilenskie. 1930. 7. S. 111–144. 21. Stadnicki K. Bracia Władysława- Jagiełły Olgierdowicza króla Polski, Wielkiego Xięcia Litwy. Lwów, 1867 // [Електронний ресурс]: Podlaska Biblioteka Cyfrowa. Точка доступу: http://www.pbc.biaman.pl/dlibra/docmetadata?id=2592&dirids=1. 22. Stryjkowski M. Kronika polska, litewska, żmodska i wszystkiej Rusi etc. Warszawa, 1846. T. II. S. 57–59. 23. Tegowski J. Jescze o pohodzeniu kniazia Fiodora Nieswickiego / J. Tegowski // Genealogia. Studia. Materialy Historyczne. 1996. Tom. 8. S. 87–90. Tęgowski J. Pochodzenie kniaziów Iwana i Fiodora Nieswickich // Genealogia. № 7. 1996. S. 125 — 135. Tomkiewicz S. Testament Jeremego Wiśniowieckiego. /Stanislaw Tomkiewicz // Miesięcznik heraldyczny. — № 4. — Warszawa. — 1930. — S. 68. 26. Wiatrowski A. Wiśniowiec/ Antoni Wiatrowski // Przegląd Lubulsko-Kresowy. — № 10. — 1925. — S. 6–9. 27. Mazurkiewicz J. Krótki zarys dziejów Wiśniowca/Jan Mazurkiewicz // Wiśniowiec na Wolyniu. — 1936. — 26 s. 28. Wielkiego Księstwa Litewskiego I Żmódskiego Kronika. Wyd. przez Stanislawa Ptaszyckiego. — Wilno. — 1907 r. — S. 28. 29. Wolff J. Kniaziowie Litewsko- Ruscy od konca czternastego wieku / J. Wolff. Krakow, 1895. — S. 566.