Historical and cultural heritage of Ukraine is very diverse. But many monuments today are in ruins and not used. Sometimes it is not possible to return to the monument its original function, which creates the need to find new applications. Therefore, the most effective method of attracting the cultural space of Ukraine is museumfication.
Museumfication is to convert historical, cultural or natural objects into a museum display objects for preservation and identification of historical, cultural, scientific and artistic value. This is a set of evidence-based measures to bring objects of cultural heritage in the state fit for sightseeing visits.
Ukraine already has experience in museumfication of the archaeological monuments, often inseparably linked with the environment and surrounding monuments of architecture and urban planning. Such complexes and ensembles are impossible to perceive, taking each individual object. It is important to consider them in the context of their original appearance and existence. The whole region, where there are several nearby monuments of architecture or town planning, needed to be seen as the holistic museum.
That is why, it is much easier and more efficient to create historical, cultural and architectural reservation, organize museum-reserves based on architectural monuments. Creating large regional associations based on the museum-reserves significantly increase their exposure area and expand the functions and structure of the reservations and provide a tour visiting of remote museums, along with promotion of them.
Unfortunately, the current socio-cultural situation in Ukraine is not conducive to the development of the museum network. Problem of inclusion of fallen monuments of architecture and urban planning to modern life remains unresolved. This article aims to draw attention to this problem and to propose a method of museumification for preservation and use of monuments.
1. Буланова Н. М. Музеєфікація історико-архітек- турних пам’яток міста Дніпродзержинська: меморіально- персонологічний аспект. Видатні особистості: музейна персоналістика. — Дніпропетровськ : АРТ-ПРЕС, 2008. Вип. 10. — 338 с. 2. Вайдахер Ф. Загальна музеологія : посібник. — Л. : Літопис, 2005. 3. Жукова О. Створення ансамблевих музеїв як актуальне питання сьогодення вітчизняної музейно-пам’яткоохоронної справи : зб. регіон. історії та пам’яткознавства «Ніжинська старовина». — К. : УТОПІК, 2013. — Вип. 16 (19) — 183 с. 4. Закон України «Про охорону культурної спадщини». Верховна Рада України; Закон від 08.06.2000 № 1805-III. 5. Ієвлева В. П. Методичні рекомендації щодо музеєфікації нерухомих пам’яток науки і техніки / В. П. Ієвлева // Праці НДІ пам’яткоохоронних досліджень. — 2008. — Вип. 2. — С. 14–28. 5. Лесик А. В. Охрана и рациональное использование памятников архитектуры. — Львов, 1987. — 128 с. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Sci/Archeology/Archeometry/Heritage/Ca.... 6. Жукова О. В. Музеє- фікація замкових комплексів України як один із засобів їх збереження // www.myslenedrevo.com.ua. 7. Термино- логические проблемы музееведения. Сборник научных трудов. — М., 1986. 8. Титова О. М. Проблеми музеєфікації пам’яток археології України. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Педагогічні та рекреа- ційні технології в сучасній індустрії дозвілля». — К., 2004. 9. Юренева Т. Ю. Музееведение : учеб. для высшей школы / Т. Ю. Юренева. — М. : Академический Проект, 2003. — 560.