Розроблено шихтові склади силікатних мас системи скло – глина – цеоліт –
органічна водорозчинна добавка. Проведено випал зразків за швидкісним режимом за
температури 850–1000 °С з витримкою за максимальної температури 20, 25, 30 хв.
Досліджено вплив вмісту органічної добавки на міцнісні показники сформованих
гранул та її роль на процес поризування. Досліджено вплив часу витримки за
температури 1000 °С на формування пористої структури досліджуваних зразків.
Отримано пористий склокерамічний матеріал низькотемпературного спікання. Compositions of silicate mass [glass – clay – Zeolite – organic water-soluble additive]
systems were developed. A sample was annealed at high-speed mode at a temperature 850–
1000 °С with shutter at maximum temperature for – 20, 25, 30 min. The effect of organic
additive on strength indicators of generated granule and its role in the process of formation of
pores were researched. The effect of exposure time at temperature 1000 °C at formation of
porous structure of the samples was studied. Low sintering porous material was retrieved.
1. Демидович Б. К. Производство и применение пеностекла. – Минск, 1972. 2. Нікітін С. В.
Пористі склокристалічні матеріали на основі природної та вторинної сировини: автореф. канд.
тех. наук. – Дніпропетровськ, 2014. 3. Физико-химические основы получения пористых материалов
из вулканических стекол / А. А. Крупа. – К.: Вища школа, 1978. – 136 с. 4. Семеген Р. И. Легкие
заполнители для бетонов из цеолитсодержащих пород Карпат: автореф. … дис. канд. техн.
наук. – Львов, 1990. 5. Smith J. V. Definition of a zeolite // Zeolites. – 1984. – Vol. 4, Issue 4. –
P. 309–310.6. Брек Д. Цеолитовые молекулярные сита. – М.: Мир, 1976. – 781 с. 7. Горшков В. С.,
78
Тимашев В. В., Савельев В. Г. Методы физико-химического анализа вяжучих веществ. – М.:
Высшая школа, 1981. 8. Иванова В. П., Касатов Б. К., Красавина Т. Н., Розинова Е. Л. Термический
анализ минералов и горных пород. – Л.: Недра, 1974.