Лікарські рослини містять багато біологічно активних речовин (БАР), які мають різноманітний вплив на організм людини та тварин, тому використовуються для профілактики та лікування захворювань у медичній, народній та ветеринарній практиці. Сучасний стан довкілля в Україні не дозволяє використання більшості рослин як лікарської сировини, тому альтернативним методом є одержання біомаси рослин в умовах in vitro. Переваги методу дозволяють отримати велику кількість біомаси, не зважаючи на пору року, умови навколишнього середовища та інші фактори. Для вилучення БАР з біомаси використовують екстракцію, на яку впливає багато технологічних факторів, проте даних щодо їх впливу на екстракцію калусної біомаси в літературі дуже мало і вони неоднозначні та несистематизовані.
Метою роботи є визначення оптимальних параметрів процесу екстракції калусної біомаси та рослинної сировини Arnica montana, які забезпечують максимальний вихід флавоноїдної фракції.
Одержано калусну біомасу Arnica montana в умовах in vitro на середовищі Мурасиге-Скуга при освітленні 2000 лк, 16-годинному фотоперіоді та температурі 23 ⁰С протягом 50 діб. Для отримання і підтримання культури тканин використано β–індолілоцтову кислоту (ІОК) в концентрації 2,0 мг/л, α–нафтилоцтову кислоту (НОК) - 0,1 мг/л та кінетин - 0,5 мг/л. Підібрано оптимальні умови екстракції калусної біомаси для максимального вилучення флавоноїдів, змінюючи параметри екстракції, а саме спосіб екстракції (методом настоювання, в апараті Сокслета та на апараті з мішалкою), співвідношення екстрагент:сировина (1:10, 1:20 і 1:40), концентрацію екстрагента (етиловий спирт різної концентрації - 20%, 40%, 70% і 96%). Для ідентифікації флавоноїдів використано специфічні кольорові реакції, для кількісного визначення - спектрофотометричний метод. Максимальний вихід флавоноїдів (для калусної біомаси – 5,62%, для трави – 6,12%) отримано при екстракції в апараті Сокслета з 70%-им етанолом із співвідношенням сировина:екстрагент – 1:20.
1. Кунах В. А. Біотехнологія лікарських рослин. Генетичні та фізіолого-біохімічні основи. –
К.: Логос, 2005. – 730 с. 2. Srivastava L. M. Plant Growth and Development: Hormones and Environment Academic Press, New York, 2002. – P. 140–143. 3. Sharma S., Thokchom R. A review on endangered medicinal plants of India and their conservation. Journals of Crop and Weed, 2014. – No. 10(2). – P. 205–218. 4. Петріна Р. О., Маснюк Я. Т. Калусогенез у культурі in vitro арніки гірської // Вісник Нац. ун-ту “Львівська політехніка”. Серія: Хімія, технологія речовин та їх застосування. – 2008. – N 608. – С. 151–155. 5. Конечна Р. Т., Петріна Р. О., Новіков В. П., Конечний Ю. Т., Шикула Р. Г., Корнійчук О. П. Одержання екстрактів калусної маси та рослинної сировини Arnica montana L. // Фармацевтична клінічна фармація, фармакотерапія та медична стандартизація. – 2015. – № 1–2. – С. 100–104. 6. Надь Б. Б. Біоекологічні та біотехнологічні основи збереження генофонду Arnica montana L. в Закарпатті. – Ужгород – Берегове: Тimpani, 2014. 7. Волошин О. І. Препарати арніки гірської у клінічній практиці вітчизняної і зарубіжної медицини: (огляд літератури) / О. І.Волошин, Т. В.Захарчук, І. Ф.Мещишен, І. М. Яремій // Ліки. – 2000. – № 3–4. – С. 41–47. 8. Кобзар А. Я. Фармакогнозія в медицині. – К.: Медицина, 2007. – 544 с. 9. Воробець Н. М., Піняжко О. Б. Фізіологічно активні речовини та антиоксидантна активність суцвіть арніки гірської (Arnica montana) // Український фармацевтичний журніл. – 2012. – № 1–2 (18–19). – С. 82–85. 10. Конечна Р. Т. Одержання комплексу біологічно активних речовин з калусних культур лікарських рослин: дис…кандидата фарм.наук: 15.00.02 / Конечна Роксолана Тарасівна. – Львів, 2016. – С.234. 11. Pokorny J. Application of phenolic antioxidants in food products // EJEAF Chem. – 2008. – Vol. 7. – Р. 3320–3324. 12. Pietta P. G. Flavonoids as antioxidants / P. G. Pietta // J.Nat.Food. – 2000. – Vol. 63. – P. 1035–1042. 13. Державна Фармакопея України. Доповнення 2. – 1-ше вид. – Х.: Держ. підпр. “Науково-експертний фармакопейний центр”, 2008. – 620 с.