Сучасні біотехнологічні методи одержання біомаси рослин є актуальним, оскільки використання лікарських рослин пов’язані з обмеженим ресурсним потенціалом багатьох цінних видів, з проростанням на екологічно забруднених територіях, з використанням рослин, які є на межі знищення або занесені у Червону книгу. Метою роботи було одержання методом культури клітин та тканин калусноїбіомаси Calendulaofficinalis, дослідження компонентного складу хлороформних екстрактів насіння дикорослого виду та калусної біомаси Calendulaofficinalis з метою комплексного використання рослинної сировини.Для досліджень було використане насіння календули лікарської (Calendulaofficinalis L.), зібране в Львівській області. Частину насіння було введено в культуру invitro, яке попередньо стратифікували у розчині 0,01 г/л гіберелової кислоти, та стерилізували 96%-им етанолом та 30%-им розчином перекису водню.Асептичні експланти культивовано на агаризованому середовищі з регуляторами росту 2,4-Д і кінетином протягом 50 діб. Культури підтримувалися в ламінарному боксі під люмінесцентними лампами з освітленням 2000 лк, добовим фотоперіодом 16 год при 25 ± 2 °С. Отримано калусну біомасу Calendulaofficinalis в кількості 40 г.Екстракти насіння та біомаси калусуCalendulaofficinalis одержували мацерацією протягом 2 днів; екстрагент - 90% хлороформ (СНСl3).Компонентний склад біологічно активних речовин отриманих екстрактів визначали хромато-мас спектрометричним методом.Серед БАР, що містяться в екстракті насіння Calendulaofficinalis, методом газорідинної хроматографії ідентифіковано 5 сполук, які представлені вуглеводами (ейкозан, гептакозан, гексакозан, (Z) -7-гексадеценілацетат) та жирними кислотами (пальмітинова кислота).На хроматограмі хлороформного екстракту калусної біомаси Calendulaofficinalis ідентифіковано 11 сполук, представлені вуглеводами (октакозан, ейкозан, оксиран, гентріаконтан, 1,19-ейкозадієн, (Z) -7-гексадеценілацетат), жирними кислотами (пальмітинова, арахідова, октадеканова, трихлороцтовакислоти) та фітостеролами (бегеніловий спирт).
1. Direct resistively heatedcolumn gas chromatography (Ultrafast module-GC) for high-speed
analysis of essential oils of differing complexities / C. Bicchi, C. Brunelli, C. Cordero [etc.] //
J. Chromatogr. A. – 2004. – Vol. 1024, No. 1–2. – Р. 195–207. 7. A consumer’s dictionary of cosmetic
ingredients / Ryth Winter. – 7th ed. – New York, 2009– Р.565. 2. Phytochemical Constituents and
Pharmacological Activities of Calendula officinalis Linn (Asteraceae): A Review / B. P. Muley,
S. S. Khadabadi, N.B. Banarase // Tropical Journal of Pharmaceutical Research – 2009. – Vol. 8 (5) –
Р. 455–465. 3. Zitterl-Eglseer K., Sosa S., Jurenitsch J., Schubert-Zsilavecz M., Della Loggia R., Tubaro
A., Bertoldi M., Franz C. Anti-oedematous activities of the main triterpendiol esters of marigold
(Calendula officinalis L.) // Journal Ethnopharmacol. – Vol. 57(2). – 1997. – P. 139–44.4. Jiménez-
Medina E., Garcia-Lora A., Paco L., Algarra I., Collado A., Garrido F. A new extract of the plant
Calendula officinalis produces a dual in vitro effect:cytotoxic anti-tumor activity and lymphocyte
activation // BMC Cancer. – Vol. 5(6). – 2006. – P. 119. 5. S. Gadzovska, V. Pavlova, M. Nasteska,
A. Neskoska, M. Spasenoski. . Secondary metabolite production in in vitro shoots of marigold (Calendula
officinalis L.) / Proceedings of the III Congress of Ecologists of Macedonia. P. 54–61. 6. Hashim K.,
Mohammed Al-oubaidi, Aseel Salih Mohammed Ameen / Increasing secondary metabolites of Calendula
officinalis L. using salicylic acid in vitro / World Journal of Pharmacy and Pharmaceutical Sciences,
Vol. 3, Issue 5, 2014. P. 1146–1155.