Проаналізовано можливості застосування ентеросорбентів як мінеральних добавок для біопрофілактики та попередження затримки важких металів в організмі через можливі забруднення харчових продуктів в результаті порушення біобалансу екосистеми і нако- пичення їх у біопродукції тваринництва. Вивчена динаміка змін фізіологічних показників організму піддослідних тварин за впливу важких металів залежно від використаних ентеросорбентів як ефективних профілактичних заходів, здатних знизити рівень свинцю у крові та печінці тварин за інтоксикації до рівня контрольних показників.
1. Tchounwou, P. B., Yedjou, C. G., Sutton, D. J. (2012). Heavy Metal Toxicity and the Environment. Molecular, Clinical and Environmental Toxicology, 101, 133-164. doi:10.1007/978-3-7643-8340-4_6.
2. Sharma, R. K., Agrawal, M. (2005). Biological effects of heavy metals: An overview. Journal of Environmental Biology, 26 (2 suppl), 301-313.
3. Tarasenko, Yu. A., Herashchenko, I. I., Kartel N.T. (2014). Enterosorbtsiia kak metod vyvedeniia iz orhanizma tiazhelykh metallov i radionuklidov. Poverkhnost, 6(21), 110–121. [in Russian]
4. Kravtsiv, R. Y., Butsiak, V. I., Butsiak, H. A., Cherevko, M. V. (2008). Vykorystannia enterosorbentiv dlia pokrashchennia yakosti tvarynnytskoi produktsii. Naukovyi visnyk LNUVMBT im. S.Z.Hzhytskoho, 10, 1(36), ch.1, 193-198. [in Ukrainian]
5. Herashchenko, I. I. (2014). Enterosorbenty: likarski zasoby i diietychni dobavky. Kyiv: Instytut khimii poverkhni im. O.O. Chuika NAN Ukrainy. [in Ukrainian]
6. Nykolaiev, V. H., Mikhalovskyi, S. V., & Huryna, N.M. (2005). Sovremennyie enterosorbenty i mekhanyzmy ikh deistviia (Obzor). Efferentnaia terapiia, 11(4), 3–17. [in Russian]
7. Nykolaiev, V, Bardakhivskaia, K. (21 hrudnia 2009). Эnterosgel - universalnyi kremniiorhanicheskii enterosorbent. Apteka online. № 50 (721). Retrieved from https://www.apteka.ua/article/22545. [in Russian]
8. Dolzhenko, M. N., Semenov, V. H. (2002). Vliianiie enterosorbtsii na prodolzhytelnost zhyzni. Doktor, 5, 65. [in Russian]
9. Labyntseva, R. D., Ulianenko, T. V., Kosterin, S.A. (1998). Vliianye ionov tiazholykh metallov na superpretsipitatsiiu i ATF-aznuiu aktivnost aktomiozina hladkoi myshtsy matki. Ukr. biokhim. zhurn., 70(2), 71-77. [in Russian]
10. Kovalenko, V.N. (Red). (2019). Kompendium 2019 - lekarstvennyie preparaty. Kyiv: Morion. [in Russian]
11. Mashkovskii, M. D. (2019). Lekarstvennyie sredstva. 16-e izdaniie. Moskva: Novaia volna. [in Russian]
12. Ovcharenko, O. P., Lazar, A. P., Matiushko, R. P. (2002). Osnovy radiatsiinoi medytsyny: Navch. Posibnyk. Odesa: Odes. derzh. med. un-t. [in Ukrainian]
13. Holubeva, M.I., Bobryneva, I.A., Orlova, T.M. (2001). Unitiol. Toksikolohicheskii vestnik, 1, 47-48. [in Russian]
14. Maksimov, Yu. A., Krasniuk, E. P., Ovrutskii, V. M. (2000). Antidotnaia effektivnost resintezirovannoho unitiola. Sovremennyie problemy toksikolohii, 1, 44-46. [in Russian]
15. Hubskyi, Yu. I., Ersteniuk, H. M. (2004). Stan erytrotsytarnykh membran pry korektsii kadmiievoi intoksykatsii unitiolom. Dosiahnennia biolohii ta medytsyny, 1(3), 64-67. [in Ukrainian]
16. Zhukov, I. V., Androsov, V. A. (2001). Vliianiie prirodnykh tseolitov na rezistentnost orhanizma zhivotnykh. Veterinariia, 5, 49-51. [in Ukrainian]
17. Kozlov, K. P., Andrusyshyna, I. M., Didenko, M. M. (2004). Porivnialna otsinka efektyvnosti pektynovykh kompozytsii pry dii rtuti. Suchasni problemy toksykolohii, 3, 58-62. [in Ukrainian]
18. Stekolnikov, A. A., Yashyn, A. V, Shcherbakov, H. H. (2017). Laboratornyie zhyvotnyie. Uchebnoe posobiie. Moskva: Lan. [in Russian]
19. Tarasiuk, O. O. (2003). Stan mikrotsenozu nosohlotky v umovakh antropohennoho navantazhennia ksenobiotykamy. Dovkillia ta zdorovia, 4(27), 22-26. [in Ukrainian]
21. Melnychenko, O. P., Yakymenko, I. L., Shevchenko, R. L. (2006). Statystychna obrobka eksperymentalnykh danykh: Navchalnyi posibnyk. Bila Tserkva, 34. [in Ukrainian]