У статті проаналізовано план міста Львова авторства Жана Доетча з 1770 р. - одне з перших картографічних джерел до історії міста. Розкрито значення плану для наукової реконструкції стану архітектурно-містобудівної структури міста на другу половину ХVIII ст. Обгрунтовано гіпотезу про те, що карту виконано з навчально-військовою метою. Про це свідчить ретельна фіксація фортифікаційної структури середмістя з вказанням кількості ліній оборонних мурів, фос, брам, фірток. Багато об’єктів зображених на плані була втрачена у пізніший час, тому їх ідентифікація, аналіз планувальної структури є важливими для збереження інформації про них. Для таких об’єктів подано короткі характеристики, що випливають із зображень на карті.
Особливістю плану Доетча є те, що на аркуші подано два рази план Високого Замку. Інвентаризаційний план руїн Високого замку уміщено в окремій віньєтці у лівому нижньому куті карти. Це зображення є унікальним матеріалом, який точно передає характер укріплень комплексу та вказує на реальний його стан у другій половині XVIII ст. План замку при цьому виконано в іншому, ніж карта, більш детальному масштабі. Ще одне зображення Високого замку, нарисоване безпосередньо „in situ” на горі, не переказує правильної конфігурації та планіметричної структури об’єкту. Вважаємо це зображення проектом модернізації укріплень замку, що його перекреслено з невідомого джерела. Така спеціальна увага до Високого Замку, середньовічного оборонного об’єкту також, на нашу думку, демонструє дидактичні цілі складання карти.
Карта в цілому точно передає містобудівну структуру Львова другої половини ХVIII ст. і є дуже цінним джерелом до вивчення його історії та архітектури. Також цінною є інформація з переліком основних об’єктів Львова уміщена у віньєтці-експлікації Nomina Locorum до карти, хоча тут є декілька помилок щодо назви та нумерації окремих об’єктів. Особливу цінність становлять рисунки планів низки об’єктів тогочасного Львова - собору Св. Юра, церкви Св. Івана під Високим Замком, єзуїтського саду, вірменських монастирів на Краківському передмісті, окремих палацових комплексів, які вже не існують сьогодні.
Загадкою залишається питання, чому на плані Доетча не зображено дві оборонні бастіонні лінії зведені довкола Краківського та Галицького передмість у XVII ст.: т. зв. лінія Ф. Гетканта (з 1630-х років) та оборонний пояс Яна Беренса (з 1670-х років). На час складання карти вони ще існували та були домінуючими оборонними комплексами у видовій панорамі та ландшафті міста.
Як окреме дослідження нами виконано аналіз та ідентифікацію на основі карти Ж. Доетча розміщення палацу королівського стольника Аавгуста Фридерика Мошинського. Вважаємо цей аналіз добрим прикладом використання інформативного потенціалу карти.
Aleksandrovych, V., 2013. Saint George Cathedral in Lviv. In: Entsyklopediya istoriyi Ukrayiny, t. 10, Kyyiv: Naukova dumka, S.701-703 [online] Available at: <http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1359-9/978-966-00-1359-9.pdf> [Date of reference 20 December 2020].
Bevz, M., 2020. Historical and urban planning studies. Building quarter of the National University "Lviv Polytechnic" on Akademika Kolessa Street. Lʹviv: Rastr-7.
Bevz, M., Rybchynsʹkyy, O., 2018. The historical building of the National University "Lviv Polytechnic" on the corner of St. M. Kolessy-M. Copernicus: examination results and instructions for the restoration task. In: Mizhdystsyplinarni metody v doslidzhenni ta restavratsiyi pamʺyatok arkhitektury i tvoriv mystetstva. Lʹviv: NULP, S.88-93.
Biryulov, YU., ed., 2008. Architecture of Lviv. Time and styles. 13th-21th centuries. Lʹviv: Tsentr Yevropy Lʹviv.
Broniewski, T., 1980. Historia architektury dla wszystkich. Wroclaw, Warszawa, Krakow, Gdansk: Zaklad narodowy imienia Ossolinskich, wydawnictwo, S. 390-391.
Czerner, J., 1997. Lwów na dawnej rycinie I planie. Wrocław, Warszawa, Kraków: Zakład narodowy imienia Ossolinskich, il.157.
Czolowski, 1910. Czolowski Alekksander. Wysoki zamek. Lwów.
Huber., J., 1777. Hauptstadt Lemberg, 1777. Austrian War Archive, GIh 371.
Kapralʹ, M., ed., 2014. Atlas of Ukrainian historical cities.T.1. Lʹviv.
Kriegsarchiv, 1772. General Carta von dem Marche der bey Hommona in Hungarn gestandenen K.K. Trouppen, bis zur Hauptstadt Lemberg in Pollen; welcher 9. kleine Special Charten mit einigen Anmerkungen bey gefuget sind. Feld Laager bey Lemberg. d. 20= Augusti. ao: 1772». Sign.: «B IX, 394. G I h. Kriegsarchiv. Wien. Kartensammlung. - 8 Gez. Bl.; Bl. 9 - Lemberg.
Polona, 1750. Topografia urbis Leopolis cum suis suburbis: circa a 1750. Zaklad litograficzny A.Przyszlak (Lwów). Druk Magistrat krolewskiego stółecznego miasta Lwowa [online] Available at: <https://polona.pl/item/topographia-urbis-leopolis-cum-suis-adiacentibus-suburbis-circa-a-1750,NzU2MDc2ODI/1/#info:metadata> [Дата звернення 20 грудень 2022].
Sejm-Wielki, 2022. Potocki Franciszek Salezy z Podhajec, wojewoda Kijowski, 1756-1772. [online] Available at: <http://www.sejm-wielki.pl/b/15.333.200> [Date of reference 20 December 2020].
Tsentr misʹkoyi istoriyi, 1766. Plan de la Ville des Chateaux et des Faubourges de Leopol. Pour servir á la construction des Chemins, et a la reparation de l'ancien pavés. Levé par Decret de la Commission Royalle, etablie á cet effet. Par moi Jean Ignace du Desfilles Geométre Jure du Roy et de la Republique de Pologne. L'année: 1766. Oryhinal u: Tsentralʹnyy derzhavnyy istorychnyy arkhiv Ukrayiny u m. Lʹvovi. Fond 742, op. 1, spr. 980. [online] Available at: <http://www.lvivcenter.org/uk/umd/map/?ci_mapid=194> [Date of reference 20 December 2022].
Tsentr misʹkoyi istoriyi, 1770. Topographia Urbis Leopolis cum suis adiacentibus Suburbis, circa A 1770. [online] Available at: <http://www.lvivcenter.org/uk/umd/mapdetails/topographia-urbis-leopolis-c... [Date of reference 20 December 2022].
Vuytsyk, V., 2013. Hospital and Church of St. Lazarus in Lviv. Leopolitana. Lʹviv: VNTL-Klasyka, S.324-332.
Wierzbicka-Michalska, K., 2020. KMoszyński August Fryderyk h. Nałęcz (1731 – 1786). Polski Słownik Biograficzny. T. XXIІ/1, zeszyt 92. Wrocław, Warszawa, Kraków, Gdańsk: Zakład Narodowy imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1977, S.108–112. [online] Available at: <https://www.ipsb.nina.gov.pl/a/biografia/august-fryderyk-moszynski-h-nalecz> [Date of reference 20 December 2020].