The article analyzes the research and design documentation "Historical and
architectural basic plan of the city of Lviv" (2020) in terms of identification and protection of
fortifications. The analysis of the documentation revealed little attention of the authors to the
study and coverage of the stages of development of the fortification lines of Lviv from the XIII
to the XIX century. This approach has led to the debatable identification of many objects by
their historical, urban and architectural value, inaccurate dating, lack of proposals for their
protection. In particular, the assessment of a complex of fortifications, the so-called "F.
Hetkant's defensive line" from 1635.
The authors of the documentation did not analyze the stages of development and assess
the time-varying urban structure of the quarters, even in the city center. The development of
buildings in the areas of the former suburbs was also not covered in detail. But these are areas
that have been filled with very important facilities and functions in the past. The nature of the
development of the quarters took different forms depending on the time of the site. The sites
themselves developed abruptly along with the movement of the lines of urban fortifications
further from the city center. The construction of a new, more modern line of fortifications and
its advancement made it possible to intensify construction in areas that were previously outside
the fortified territory. Lviv has gone through six such major stages of urban transformation
associated with the development and modernization of fortifications from the thirteenth to the
nineteenth century. This relationship between the development of fortification systems and the
architectural-spatial and planning structure is the key to understanding the urban history of
the city. Without a detailed reconstruction of the phases of construction of fortifications, it is
impossible to properly navigate the nature of changes in the architectural-compositional and
planning structure of the city.
For example, after the removal of fortifications far beyond the central district of the city,
began active changes and intensification of housing and public buildings in areas of former
suburbs, where previously dominated by large monastic complexes and palaces of wealthy
burghers. The quarters here began to change the character of their urban structure, evolving
from the shape of a quarter with a palace and a garden-park in the suburbs (there were dozens
of them in Lviv in the suburbs) to a densely built-up quarter during the XVIII-XIX centuries.
However, today in the slums of such neighborhoods with their careful study can be found
hidden relics of the original history of the city.
The web of neighborhoods laced with dense lace around the city center also has encoded
individual pages of unique urban history. The historical and architectural reference plan of
the city is a scientific documentation that should reveal all the specific features of different
urban planning formations - including the emergence and development of fortification lines,
changes in hydrography, changes in street planning, changes of the nature of each quarter.
According to the provisions of the State Building Norms for the development of historical and
architectural reference plans (2012) should be performed scientific study, analysis and
classification of immovable cultural heritage of the city by type (archeology, history,
monumental art, architecture, urban planning, landscaping art, natural landscape, science and
technology). This study and analysis should end with the definition of the stages of formation
of each complex. Characteristic features and values of all objects of cultural heritage by types
should be revealed for each city site. Fortifications were a particularly important element in
the development of the city structure in the past. Their complexes had the greatest impact on
the planning structure of the city. Fortifications often dictated the development of the city in
one direction or another. Therefore, the theoretical reconstruction of the stages of development
of urban defense systems is an important task for the historical and architectural reference
plan.
Our research was implemented in the framework of the research topic of the Department
of Architecture and Restoration of the National University "Lviv Polytechnic" "Regeneration
of historic architectural and urban complexes" (№ state registration 0116U004110).
Архітектура, 2011. Архітектура. Ландшафт дахів історичного центру міста: проблеми збереження і регeнерації. Вісник Національного університету «Львівська політехніка», 716.
Бевз, 2005. Бевз М. В., Оконченко І. В. Ідентифікація втраченої оборонної архітектури Львова XVII ст.: «Лінія Беренса» // Галицька брама. — 2005. — № 4-6 (124–126). — С. 13—19 (передрук із «Пам'ятки України». — 2004. — № 1 (142)).
Бевз М. та Оконченко І., 2000. Дослідження планувальних характеристик та стильових ознак проектів бастіонових укріплень Львова XVII ст. Архітектура. Вісник Національного університету “Львівська політехніка”, 410. Львів: НУЛП, С. 53-61;
Бевз М. та Оконченко І., 1999, Оборонний пояс Беренса. Проект чи дійсність. Галицька брама, 1999, №11-12 (59-60). Львів: “Центр Європи“, С.10-11; 16-17.
Беренс, 1680. Проект Яна Беренса. Львівський Історичний Музей. Фонд Графіки. Інвентарний № Г-4337.
Вуйцик, В.С., 1994a. Архівні джерела про перебування архітектора Бернардо Морандо у Львові. Записки Наукового Товариства імені Т. Шевченка. - праці секції мистецтвознавства, Т. ССXXVII. Львів, с. 367-371.
Вуйцик, В.С., 1994b, Фортифікатори Львова 15 – 17 ст. Вісник інституту “Укрзахідпроектреставрація”, число 2. Львів, 1994, с. 18-23.
Геткант, 1635. Центральний Державний Історичний Архів (ЦДІА) України в м. Львові: План-проект Фридерика Гетканта. Оригінал у Військовому Архіві Швеції. Копія. Фонд 742, опис 1, одиниця збереження 1141.
Гронський, Й., 1979. Оборонні укріплення середньовічного Львова. Жовтень, 7-8. 1979. с.122-131, 120-133.
ДБН, 2012. Державні Будівельні Норми України. Склад та зміст історико-архітектурного опорного плану населеного пункту. ДБН Б.2.2-3:2012. Київ, Мінрегіон України.
Десро, 1695. План фортифікацій Львова під час турецької облоги 1695 р. Львівський Державний Історичний музей. Фонд графіки, інв № 36.
Дубик та Піняжко, 2009. Цитадельна гора у Львові. Етапи трансформації історико-архітектурного та ландшафтного середовища. Вісник.Укрзахідпроектреставрація. Львів, 2009, число 19, с. 133—152.
ДСТУ, 2016. Склад та зміст науково-проектної документації щодо визначення меж і режимів використання зон охорони пам'яток архітектури та містобудування ДСТУ Б Б.2.2-10:2016. Київ, ДП "УкрНДНЦ".
ІАОП, 2020. Історико-архітектурний опорний план м. Львова. Науково-проектну документація. (ПОГ «Інститут культурної спадщини») [online] Доступно: <https://drive.google.com/drive/folders/1VDCjTstrajEupljZmEXUrTRlNsvhvFtD> [Дата звернення
01.05.2021].
Кісь, 1961. Соціальна боротьба у місті Львові у ХV-ХVІІІ ст. Збірник документів. Під ред. Я.П. Кіся. Львів, 1961. C. 205. Львів, 2006. Львів на фотографії. Львів: видавництво «Центр Європи», 2006.
Максим`юк Т. та Дідик В., 2011. П’ятий фасад відкритих територій Львівського бельведеру. Архітектура. Ландшафт дахів історичного центру міста: проблеми збереження і регнерації. Вісник Національного університету «Львівська політехніка», 716, c.166-181.
Могитич, Р., 1994. Львів – місто-фортеця. Віче, 15-16. Львів.
Оконченко, І., 2009. Ігор Оконченко. Львівська цитадель у контексті укріплень сер. ХІХ –поч. ХХ ст. Вісник. Укрзахідпроектреставрація. Львів, 2009, число 19, с. 108—132.
Оконченко, І., 2011, Мілітарна архітектура в історичних панорамно-перспективних зображеннях Львова. Архітектура. Ландшафт дахів історичного центру міста: проблеми збереження і регнерації. Вісник Національного університету «Львівська політехніка», 716, c.191-197.
Пам’ятники, 1985. Пам’ятники градостроительства и архитектури Украинской ССР. Київ, «Будівельник», 1985. Т. 1-4.
Трегубова Т. та Мих Р, 1989. Львів. Архітектурно-історичний нарис. Київ: «Будівельник», С.44-46.
ЦДІА, б\д. Центральний Державний Історичний Архів (ЦДІА) України в м. Львові: Ф. 742, оп. 1, спр. 1477, арк. 1;
ЦДІА України в м. Львові: Ф. 742, оп. 1, спр. 1476, арк. 1;
Czerner, O., 1997. Lwów na dawnej rycinie i planie. Wrozław – Warszawa – Kraków: Zakład Narodowy imienia Ossolińskich, 1997. S. 39.
Czolowski, 1891. Aleksander Czolowski. Lwów za ruskich czasów. Kwartalnik historyczny, 1891, s. 777-790.
Jozefowicz, T., 1854. Kronika miasta Lvova od roku 1634 do 1690, obejmujaca w ogolnosci dzieje Rusi Czervonej, a zvlaszcza Historya arcybiskypstva Lwowskego w tej epoce. Lwów: Drukarnia zakładu narod. im. Ossolińskich, nakładem Wojcecha Manieckiego, S. 409.
Łobocki, J.M. 1982. Plan Lwowa Fryderyka Getkanta z 1635 roku i jego interpretacja. Studia i materiały do teorii i historii architectury i urbanistyki, T. XVII. Warszawa: Państwowe wydawnictwo naukowe, 1982. s. 65-75.
Opałek M., 1990, Obrazki z przeszloṡci Lwowa. Biblioteka Lwowska, T. 5. Warszawa: PDW,
Plan, 1820. «Plan der Stadt Lemberg samt ihren Vorstadten». (1820). M 1:5000. - G I h, 372 – 8.Kriegsarchiv. Wien. Kartensammlung. - 2 Gez. Bl.
Tomkiewicz, 1971. Tomkiewicz W. Dzieje obwarowan miejskich Lwowa. Kwartalnik architektury i urbanistyki. Warszawa, 1971, zeszyt 2-3, s. 93-137.
Witwicki, 1971. Janusz Witwicki. Owarowania śródmieścia Lwowa. Kwartalnik architektury i urbanistyki. Warszawa, 1971, zeszyt 2-3, s. 139-204.