Опрацювання методики створення WEB-ГІС польських поховань на Байковому цвинтарі в м. Києві. Досягнення поставленої мети передбачало виконання таких завдань: розробити структуру геоінформаційної системи, її каркас та виконати наповнення файлової бази даних. Для реалізації поставлених завдань запропоновано технологічну схему, що складалася з 12 етапів роботи. Перший етап передбачав збір картографічних та описових даних на територію об'єкту досліджень, а також пошук можливих реєстрів польських поховань у межах досліджуваного об'єкту. На другому етапі виконувалися польові вишукування з визначення координат кожної могили польських поховань Байкового цвинтаря за допомогою ГІС-планшета з RTK-антеною LT700H (точність до 0,30 м). Загальна кількість закоординованих точок була 565, що зосереджені на 7-х ділянках кладовища. Третій етап включав координування опорних точок та прив'язку за цією опорою в середовищі ГІС MapInfo фрагменту топографічного плану м. Києва в масштабі 1:2000 на територію Байкового кладовища. Всього було 11 опорних точок. Максимальна похибка прив’язки 0,2 м. На четвертому етапі відображено всі точкові об’єкти за їхніми координатами на карті-основі та обрано відповідні умовні позначення. Наступний крок присвячений розробленню і наповненню реляційної бази даних для точкових об’єктів. Вона містила наступні стовпці: номер могили, прізвище та ім’я похованої особи, координати могили та гіперпосилання на інформацію про поховання в файловій базі даних. Далі всі картографічні шари були експортовані в html-формат, а шар точкових об’єктів за допомогою універсального транслятора експортований в kml-формат, що дало можливість перегляду даних про поховання у програмі GoogleEarth. На восьмому етапі технологічної схеми розроблена структура макетів кожної html-сторінки створюваної онлайн ГІС. Всі картографічні дані мали гіперпосилання виділених об’єктів АОІ. У випадку схеми Байкового кладовища, були виділені ділянки, на яких є польські поховання. При натисканні на них відкривався топографічний план з позначеними точковими об’єктами поховань. У свою чергу, при натисканні на них з’являлась інформація про поховання з файлової бази даних. На десятому етапі згенеровано 5 аркушів топографічних планів з нанесеними похованнями. Один аркуш масштабу 1:2000 і чотири аркуші масштабу 1:500, для кращого «рознесення» та ініціалізації поховань. Одинадцятий етап присвячений створенню і наповненню файлової бази даних про польські поховання. Вона містила наступну структуру: фото поховання, координати, прізвище та ім’я, роки життя, додаткові фотографії (за наявності), стать похованої людини, інтерпретований надпис на надгробку, а також, за можливості, детальну інформацію та приналежність похованої людини до певної професії, її видатні здобутки і досягнення. На останньому етапі налаштовувались гіперпосилання переходу між сторінками і проводилось тестування системи. Наукова новизна полягає у розробці концепції сумісного використання різних прикладних додатків геоінформаційного і не геоінформаційного призначення. Запропоновано технологічну схему створення WEB-ГІС польських поховань Байкового цвинтара у м. Києві. Реалізована геоінформаційна система, призначена для інвентаризації поховань, їх збереження та опіки над ними різними не урядовими організаціями і волонтерами, аналізу стану надгробків та їхнього просторового розташування на території кладовища. Окрім цього, створену ГІС можна використовувати в туристичних цілях та при вивченні історичних постатей польського походження.
- Підлісецька І. О. Розроблення структури атласу «Культурна й природна спадщина України». Intellectual potential of the XXI century ‘2015. 10-22 November 2015. Електронний ресурс. Режим доступу:http://www.sworld.education/conference/molodej-conference-sw/the-content...
- Поливач К. А. Культурна спадщина та її вплив на розвиток регіонів України (суспільно-географічне дослідження): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. геогр. наук : спец. 11.00.02 «Економічна та соціальна географія, 2007. 24 с.
- Прасул Ю. І. Наукові основи системного картографування регіонів України для потреб туризму (на прикладі Харківської області) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. геогр. наук : спец : 11.00.12 «Географічна картографія», ХНУ ім. ВН Каразіна. К., 2004. 20 с.
- Четверіков Б. Методика визначення фундаментів зруйнованих будівель за архівними аерознімками для відновлення об’єктів історико-культурної спадщини. Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва. 2019. Вип. І(37). С. 100-105. DOI: 10.33841/1819-1339-2019-1-37-100-105
- Четверіков Б. (2020). Методика створення ГІС концентраційних таборів нацистської Німеччини періоду 1941–1944 років. Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва, Вип. І(39). С. 103–109. DOI: 10.33841/1819-1339-1-39-17
- Apollonio, F. I., Gaiani, M., & Sun, Z. (2013). 3D modeling and data enrichment in digital reconstruction of architectural heritage. International archives of the photogrammetry, remote sensing and spatial information sciences, 5, W2.
- Arnoud de Boer (2010, February). Processing old maps and drawings to create virtual historic landscapes. In Proceedings of the 5th International Workshop on Digital Approaches in Cartographic Heritage (pp. 66-74). ICA/TU Wien.
- Clini, P., El Mehtedi, M., Nespeca, R., Ruggeri, L., & Raffaelli, E. (2018). A digital reconstruction procedure from laser scanner survey to 3d printing: the theoretical model of the Arch of Trajan (Ancona). SCIRES-IT-SCIentific RESearch and Information Technology, 7(2), 1-12. http://dx.doi.org/10.2423/i22394303v7n2p1
- Chetverikov, B., Bondar, K., Homenko, R., Dіdenko, S., & Sheyhet, M. (2017). Determination of location of the historical objects using photogrammetric methods and methods of non-destructive ground research. Geodesy, cartography and aerial photography, (85), 94-103. https://doi.org/10.23939/istcgcap2017.01.094
- Chetverikov, B. (2019). Methods for determining the foundations of destroyed buildings from archival aerial photographs for the restoration of historical and cultural heritage sites. Modern achievements of geodetic science and production. Vip. And (37). Pp. 100–105. DOI: 10.33841 / 1819-1339-2019-1-37-100-105 (in Ukrainian)
- Chetverikov, B. (2020). Methods of creating GIS concentration camps of Nazi Germany in the period 1941-1944. Modern achievements of geodetic science and production, Vol. I (39), pp. 103–109. DOI: 10.33841 / 1819-1339-1-39-17
- Fiedukowicz, A., Głażewski, A., Kołodziej, A., Koszewski, K., Kowalski, P., Olszewski, R., & Włochyński, L. (2018). Map portal as a tool to share information on cultural heritage illustrated by the national heritage board geoportal. In Advances in Digital Cultural Heritage (pp. 48-64). Springer, Cham. DOI: 10.1007/978-3-319-75789-6_4.
- Gregory, I. N., & Ell, P. S. (2007). Historical GIS: technologies, methodologies, and scholarship (Vol. 39). Cambridge University Press.
- Knowles, A. K., & Hillier, A. (2008). Placing history: how maps, spatial data, and GIS are changing historical scholarship. ESRI, Inc..
- Martyn, A., Openko, I., Ievsiukov, T., Shevchenko, O., & Ripenko, A. (2019). Accuracy of geodetic surveys in cadastral registration of real estate: value of land as determining factor. In 18th International Scientific Conference. Engineering for Rural Development (pp. 22-24). DOI: 10.22616/ERDev2019.18.N236
- McKeague, P., Corns, A., & Shaw, R. (2012). Developing a spatial data infrastructure for archaeological and built heritage. International Journal of Spatial Data Infrastructures Research, 7, 38-65.
- Remondino, F. (2008). Digital preservation, documentation and analysis of heritage with active and passive sensors. Lasers in the Conservation of Art Works, 387-92.
- Rhein, U. (1996). The Role of Remote Sensing and GIS for an Operational Statewide Environmental Monitoring. International Archives of Photogrammetry and Remote Sensing, 31, 684-689.
- Vacca, G., Fiorino, D. R., & Pili, D. (2018). A spatial information system (SIS) for the architectural and cultural heritage of sardinia (Italy). ISPRS International Journal of Geo-Information, 7(2), 49. DOI: 10.3390/ijgi7020049.