Явища непрямолинейності (рефракція), нерівномірності (фазові затримки) поширення електромагнітних хвиль (ЕМХ), а також турбулентність (руху з прискореннями елементарних частинок повітря) викликані однієї і тією ж причиною - просторовою неоднорідністю густини (показника заломлення) атмосфери. Тим часом, прийнято вважати, що кутова рефракція - δ переважно систематичне явище, пропорційне довжині шляху ЕМХ σ = f(l), а коливання зображень візирних цілей - σ, викликані турбулентністю, вважають, зазвичай, тільки випадковими, хаотичними, пропорційними квадратному кореню з довжини σ = f ( l^(1/2)). Експериментально доведено, що максимальні розмахи коливань зображень σ max пропорційні L. Це пояснюється законом плавучості елементарних частинок атмосфери.
1. Ostrowski A. Regalities of fluctuations and determination of vertical gradients of temperature and anomalous refraction of the light beam in thermally turbulent atmosphere //Reports of geodesy. - 1997 №2(25). - Р. 21 - 29.
2. Мороз О., Островський А. Про єдність теорії рефракції та турбулентності // Y Міжнародний науково-технічний симпозіум. Алушта (Крим). - 2000. - С. 29 - 33.
3. Татарский В.И. Распространение волн в турбулентной атмосфере. - М.: Наука, 1967. - 548 с.
4. Терещук О.І. До питання точності відрахування штрихів нівелірних рейок в турбулентній атмосфері. Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва //Ювілейний збірник “Геологія, геодезія та картографія ”. - 2000. - С. 161 - 163.
5. Терещук О.І. Точність фіксації амплітуди коливань зображень штрихів // Міжнародний науково-технічний симпозіум. Алушта (Крим). -2000. - С. 20 - 23.