Дослідження похибки зчитування відліку під час геометричного нівелювання коротким променем цифровими нівелірами

2014;
: стоp. 30-39
Надіслано: Лютий 03, 2014
1
Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу
2
Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу

Одним з сучасних методів спостереження за осіданнями унікальних споруд (фундаментів АЕС, висотних гребель ГЕС,  прискорювачів заряджених частинок, радіотелескопів) є високоточне геометричне нівелювання коротким променем цифровим нівеліром. Основою для розробки методики нівелювання є СКП (середня квадратична похибка) відліку. Під час роботи з цифровим нівеліром, на відміну від оптичного, є можливість без суттєвого збільшення трудомісткості вимірювань (практично і часу) визначати відлік на рейку як середнє арифметичне з n-зчитувань рейки. Виконано дослідження залежності величини mвідл (середньої квадратичної величини з n зчитувань) від довжини візирного променя D (в діапазоні від 5 до 30 м), кількості зчитувань відліків n та освітленості рейки E з метою як встановлення математичної залежності для підрахунку mвідл, так і визначення оптимальної величини n. Дослідження полягало у вимірюванні електронним нівеліром еталонних перевищень, які відомі з точністю, що на порядок вища від тієї, яку забезпечує цифровий нівелір. Еталонні перевищення задавалися попередньо перевіреним підйомним механізмом, що використовувався для зміни висоти рейки відносно візирного променя нівеліра і забезпечував точність встановлення зміни висоти рейки m = ±0,003 мм.  Похибки за нахил рейки у результатах немає. За результатами експериментальних вимірювань встановлено, що освітленість у діапазоні від 80 до 360 лк (люксів) не впливає на точність автоматичного зчитування відліків. Водночас існує чітка лінійна залежність mвідл від D та n, яка для високоточного нівеліра TOPCON DL-501 апроксимується рівнянням , а для точного електронного нівеліра Sprinter 150M - рівнянням . Аналіз показує, що mвідл для точного нівеліра, на відміну від високоточного, більшою мірою залежить від кількості зчитувань рейки. Одержані залежності дають змогу розробляти оптимальні методики виконання геометричного нівелювання та їх можна використати під час розроблення нормативних документів.

  1. Бурак К. Дослідження роботи електронних приладів (віддалеміра LEICA DISTOTM A6, цифрового нівеліра SPRINTER 150M та електронного тахеометра SOKKIA SET 630R) під час різкої зміни температури приладу / К. Бурак, Я. Бі­лецький, М. Гринішак, В. Ковтун, В. Михай­лишин, О. Шпаківський, А. Яворський // Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва. – 2012. – І (23). – С. 72–76.
  2. Бурак К. Експериментальне дослідження впливу вібрації на результати високоточного нівелю­вання коротким променем цифровим нівеліром SDL30M / К. Бурак, О. Шпаківський // Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва. – 2011. – ІІ (22). – С. 134–135.
  3. Гайрабеков И. Г. Разработка способа геометричес­кого нивелирования, учитывающего особенности электронных нивелиров и реек с Rab-кодовыми шкалами / И. Г. Гайрабеков, Ю. И. Пимшин // Вестник Северо-Кавказского государственного технического университета. – Изд. Северо-Кавказский государственный университет, 2010. – № 4 (25). – С. 22–25.
  4. Зазуляк П. М. Основи математичного опрацювання геодезичних вимірювань / П. М. Зазуляк, В. І. Гав­риш, Е. М. Євсєєва, М. Д. Йосипчук. – Львів: Растр 7, 2007. – 408 с.
  5. Кобзарь А. И. Прикладная математическая ста­тистика. – М.: Физматлит, 2006. – 816 с.
  6. Корн Г. Справочник по математике для научных работников и инженеров / Г. Корн, Т. Корн – М.: Наука, 1977. – С. 639.
  7. Пискунов М. Е. Методика геодезических наблю­дений за деформациями сооружений / М. Е. Пис­кунов. – М.: Недра, 1980. – 248 с.
  8. Тревого І. Точність цифрового нівелювання з враху­ванням додаткових переміщень рейок / І. Тре­вого, Є. Ільків, Ю. Ткаченко // Геодезія, кар­тографія і аерофотознімання. – 2011. – Вип. 74. – С. 10–13.
  9. Тревого І. Удосконалення методики нівелювання цифровим нівеліром / І. Тревого, Є. Ільків, Д. Кух­тар // Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва. – 2012. – І (23). – С. 96–97.
  10. Эльясберг П. Е. Измерительная информация: сколько ее нужно? Как ее обрабатывать? / П. Е. Эльяс­берг. – М.: Наука, 1983. – 207 с.
  11. Helmut WOSCHITZ, Fritz K. BRUNNER and Hans HEISTER Scale Determination of Digital Levelling Systems using a Vertical Comparator, Zeitschrift für Geodäsie, Geoinformation und Landmanagement, 2003, issue 128. – Р. 11–17.