Мета. Розглянуто лінійно-кутовий спосіб визначення інтервалів взірцевого базиса 2-го розряду для еталонування електронних тахеометрів. Виконано експериментальні вимірювання на взірцевому базисі 2-го розряду запропонованим способом. Точність визначення відрізків запропонованим способом отримана порівнянням з безпосередніми вимірюваннями, виконаними прокомпарованою з похибкою 0.006 мм штриховою еталонною мірою довжини 3-го розряду за ДСТУ 3741. Під час вимірювання відрізків штриховою еталонною мірою довжини центри знаків відтворювали з похибкою 0.01мм за допомогою спеціального пристрою для примусового центрування, а для підвищення точності відлічування його шкали застосовано фотографічний метод фіксації відліків. Різниці виміряних метрових відрізків еталонного базиса штриховою еталонною мірою довжини в прямому і зворотному напрямках із врахуванням температури штрихової міри не перебільшували 0.02 мм. Експериментальні вимірювання виконували електронним тахеометром LEICA TCA 2003 та створеним нами спеціальним пристроєм для лінійно-кутових вимірювань. Пристрій дає змогу центрувати спеціальні марки для кутових вимірювань із наклеєними світловідбивними плівками для вимірювання віддалей над центром знака з похибкою 0.02 мм. До початку вимірювань виконали попередні розрахунки точності та визначили приладові поправки тахеометра для кожної відбивної марки кожного пристрою (використовували три пристрої). У запропонованому способі визначення довжин інтервалів базиса важливе значення має віддаль від тахеометра до кінцевих точок інтервалу. За виведеними формулами [Літинський В. О., 2014], розраховано віддаль від електронного тахеометра до відповідної довжини шуканого інтервалу із заданою точністю вимірювань віддалей і кутів відповідним тахеометром. Окрім цього, виведено формули, які дають змогу знайти допустиму різницю плечей, яка мінімально впливає на точність визначень, від тахеометра до початку та кінця інтервалу. Тахеометр установлювали на розрахованій від шуканого інтервалу базиса віддалі з допустимими різницями плечей, а вимірювання до центрів знаків виконували на створеному нами спеціальному пристрої. Отримані результати підтвердили попередньо виконані розрахунки. Різниці між відрізками, виміряними запропонованим способом, і відрізками, виміряними штриховою еталонною мірою довжини, не перевищують для метрових інтервалів 0,14 мм, а десятиметрових – 0,33 мм і відповідають інструктивним матеріалам. Систематичних похибок у різницях не виявлено.
- Базисы эталонные. Методика поверки// МИ БГЕИ 40-03. – М.,2003 – www.opengost.ru.
- Бегунов Б. Теория оптических систем / Б. Бегунов, Н. Заказнов, С.Кирюшин, В. Кузичев. – М.: Машиностроение, 1981. – 432 с.
- Ващенко В. Про створення лінійного базису / В. Ващенко, С. Перій, Є. Смірнов // Вісник Львівського національного аграрного університету. 2012. – Вип. 13. – С. 240–246.
- Кошелев А. Об аттестации современных светодальномеров на эталонных линейных базисах.
- Літинський В. О. Розрахунок оптимальних значень вимірюваних віддалей для точного визначен-\ня довжин невеликих відрізків / В. Літинський, М. Фис, І. Покотило, С. Літинський // Геодезія, картографія і аерофотознімання. – 2014. – Вип. 76.– С. 10–16.
- Літинський В. Використання Бережанського лінійного базису для дослідження світловіддалемірів / В. Літинський, В. Колгунов, В. Муха , І. Гарасимчук // Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва. – 2003. – C. 175–177.
- Літинський В. Про створення Бережанського лінійного базиса / В. Літинський, В. Колгунов, В. Муха, В. Ващенко // Геодезія, картографія і аерофотознімання. – 2003. – Вип. 64. – С. 33–36.
- Літинський В. Пристрій для лінійних вимірювань геодезичних взірцевих базисів 2-го розряду / В. Літинський, А. Віват, І. Рій // Науковий вісник Ужгородського університету. – 2014. – Вип. 3. – С. 19–22.
- Образцовые линейные базисы. Общие технические требования. Метрологическое обеспечение // МИ БГЕИ 09-90 Методика института.
- Перій С. С. Визначення інтервалів еталонного Бережанського базиса методом фотофіксації / С. С. Перій, О. І. Мороз, І. Я. Покотило, І. Ф. Гарасимчук, З. Р. Тартачинська, В. Л. Тарнавський // Науковий вісник Ужгородського університету. – 2014. – Вип. 3. – С. 93–95.
- Светодальномеры. Методы и средства поверки // МИ БГЕИ 15-03 – М.,2003 – www.opengost.ru.
- Тревого І. Новий взірцевий геодезичний базис / І. Тревого, С. Савчук, О. Денисов, П. Волчко // Вісник геодезії та картографії. – 2004. – № 1(32). – С. 13–16.
- Тревого І. Особливості метрологічної атестації еталонних геодезичних базисів / І. Тревого, І. Цюпак // Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва. – 2014. – Вип. 1. – С. 29–33.
- Уставич Г. К вопросу о создании базисов для аттестации спутниковой аппаратуры и светодальномеров / Г. Уставич // Геодезия и картография. – 1999. – № 9. – С. 7–14.
- K. Harding. “Application issues when using optical 3D systems in place of CMMs,” in Machine Vision and Three-Dimensional Imaging Systems for Inspection and Metrology II, K. Harding, Ed., Proc. SPIE 4567, 1–10 (2002).
- B. Gallagher. Optical Shop Applications for Laser Tracker Metrology Systems, (M.S. Thesis, College of Optical Sciences, University of Arizona, 2003).
- A. Buga. Analysis of edm instruments calibration at the kyvišk_s Calibration baseline, Vilnius, Lithuania. The 8th International Conference. – 2011. – P. 1301–1305.