Системна соціально-екологічна оцінка антропогенно порушених земель

2016;
: стоp. 112-116
https://doi.org/10.23939/istcgcap2016.01.112
Надіслано: Квітень 04, 2016
1
Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського
2
Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського
3
Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського

Мета. Метою роботи є оцінка антропогенно порушених земель за їх екологічним станом і сумарною величиною отриманої соціально-економічної ефективності використання. Методика. Антропогенне порушення земель є наслідком реалізації певної соціально-економічної потреби суспільства і за її вичерпання, потребує подальшої рекультивації з метою усунення негативних наслідків, заподіяних навколишньому середовищу екологічного, економічного та інших видів збитків. Територію порушення земель принципово можна характеризувати масштабом порушення та двома взаємопов’язаними показниками – її екологічним станом та отриманою сумарною величиною соціально-економічної ефективності використання. Значення цих показників змінюються протягом “життєвого циклу” існування порушеної землі – від початку порушення до завершення рекультивації відпрацьованих земель. Тому методика дослідження передбачає аналіз порушених земель на різних етапах їх “життєвого циклу” із урахуванням невизначеності проблеми вибору раціонального напряму використання рекультивованих земель. Результати. Основним результатом аналізу “життєвого циклу” порушених земель є висновок про те, що повністю відновити порушені землі до їх початкового стану принципово неможливо через глибинні геологічні та гідрологічні зміни. Період існування порушеної землі визначається погіршенням екологічного стану території і потребує належного екологічного обґрунтування. Наукова новизна. Науковою новизною є розроблення діаграми “життєвого циклу” порушених земель і її аналіз. Практична значущість. Практичну значущість має висновок про те, що раціональне земле­користування території порушених земель потребує позитивного багаторічного соціально-економічного балансу її використання. Збільшення тривалості існування відпрацьованої землі погіршує екологічний стан території та соціально-економічну ефективність її використання. Кінцевий та початковий стани екологічної та соціально-економічної ефективності використання території можуть не збігатися, а бути кращими чи гіршими залежно від цільового вибору напряму рекультивації відпрацьованих земель, що є окремим науково-практичним завданням.

  1. Артамонов В. В. Анализ нормативного обеспечения рекультивации нарушенных земель Украины /            В. В. Артамонов, М. Г. Василенко, П. Б. Михно // Управление территорией, современные подходы и методы: Междунар. науч.-практ. конф., 28 апре­ля 2015 г.: матер. конф. – Пенза, 2015. – С. 15–20.
  2. Ворон Е. А. Техногенні порушення природного середовища при доробці кар’єрів та напрями їх від­новлення / Е. А. Ворон // Геотехническая механика. – 2011. – №. 95. – С. 30–35.
  3. Малахов И. И. Новая геологическая сила / И. И. Ма­лахов. – Кривой Рог, 2009. – 312 с.
  4. Міхно П. Б. Фактори впливу на стан порушених земель / П. Б. Міхно, П. Г. Черняга, Р. М. Янчук // Вісник Національного університету водного господарства та природокористування. – 2008. –           № 4. – С.249–258.
  5. Нагірна В. П. Проблеми і ризики сільськогос­подарського природокористування в гірничопро­мислових районах України / В. П. Нагірна // Економіка природокористування і охорони довкілля. – 2008. – С. 273–281.
  6. Панас Р. М. Рекультивація земель: навч. посіб.  / Р. М. Панас. – 2-ге вид., стереотип. – JI.: Новий Світ. – 2000, 2007. – 224 с.
  7. Про затвердження Порядку видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок : [Наказ Держкомзему України від 4 січня 2005 р. № 1] // Землевпорядний             вісник. – 2005. – № 2. – С. 32–39.
  8. Терехов Є. В. Управління цільовим призначенням порушених відкритими гірничими розробками земель в аспекті сталого розвитку техногенних міс­цевостей / Є. В. Терехов // Economics            Bulletin. – 2014. – № 1. – С. 114–126.
  9. Фурдичко О. І. Нормативно-правове забезпечення рекультивації промислово порушених земель в умовах ринкової економіки / О. І. Фурдичко,      О. А. Демидов // Збалансоване природоко­ристу­вання. – 2014. – № 1. – С. 7–12.
  10. Чабан І. П. Основні напрямки рекультивації земель і раціонального їх використання в Чорноземній зоні України / І. П. Чабан, В. О. Забалуєв // Віс­ник Харківського національного аграрного уні­вер­ситету “Ґрунтознавство”. – 2008. – № 4. – С. 9–12.
  11. Maryati S., Shimada H., Sasaoka T., Hamanaka A., Matsui K., Nagawa H. GIS Database Template for Environ-mental Management of Mining in Indonesia. Journal of Geographic Information System. – 2012. – No 4.
  12. Spyropoulos N., Valmis S., Metaxas G. Land reclamation of surface mining based on imagery intelligence spatial decision support systems. World Transactions on Engineering and Technology Edu­cation. – 2010. – No. 8.
  13. Pavloudakis F., Galetakisb M., Roumposa Ch. Spatial decision support system for the optimal environmental reclamation of open-pit coal mines in Greece. International Journal of Mining, Recla­mation and Environment. – 2009. – No. 23.