1. JCCT
  2. Всі випуски
  3. Випуск 15, Номер 1, 2021
  4. Дослідження мікробіоценозу кам'яного вугілля для розроблення біотехнологічного способу його десульфуризації

Дослідження мікробіоценозу кам'яного вугілля для розроблення біотехнологічного способу його десульфуризації

JCCT.
2021;
Випуск 15, Номер 1
: сс. 74 - 80
https://doi.org/10.23939/chcht15.01.074
Автори:
  1. Iryna Blayda
  2. Tetyana Vasylieva
  3. Nataliia Vasylieva
  4. Valentyna Khytrych
  5. Svitlana Shuliakova
1
Odessa I.I. Mechnikov National University
2
Odessa I.I. Mechnikov National University
3
Odessa I.I. Mechnikov National University
4
Odessa I.I. Mechnikov National University
5
Odessa I.I. Mechnikov National University

Встановлено наявність мікроскопічних грибів, гетеротрофних бактерій, а також нейтрофільних і ацидофільних хемолітотрофних бактерій в мікробіоценозі вугілля. Найбільш чисельною і активною по відношенню до видалення піритного сульфуру є представники Acidithiobacillus. З точки зору видалення органічного сульфуру найбільший потенціал мають гетеротрофні бактерії. Попереднє оброблення вугілля «силікатними» бактеріями з роду Bacillus дає можливість максимально повно використати весь потенціал мікробіоценозу вугілля для його біодесульфурізації.

вугілля
мікробіоценоз
десульфурізація
гетеротрофні бактерії
ацидофільні хемолітотрофні бактерії
  1. Nazimko E.: Visti Donetskogo Girnichnogo Institutu, 2014, 2, 60.
  2. Tregubov D., Miroshnichenko D.: Koks i Khimiya, 2005, 6, 21.
  3. Blayda I., Vasyleva T.: Microbiologia i Biotechnologia, 2017, 3, 6. https://doi.org/10.18524/2307-4663.2017.3(39).110877
  4. Rossi G.: Adv. Biochem. Eng. Biotechnol., 2014, 142, 147. https://doi.org/10.1007/10_2013_178
  5. Karavayko G., Dubinina G., Kondrateva T: Mikrobiologia, 2006, 5, 593.
  6. Karavaiko G., Lobyreva L.: Fuel Process. Technol., 1994, 40, 167. https://doi.org/10.1016/0378-3820(94)90140-6
  7. Blayda I., Vasileva T., Baranov V. et al.: Biotechnologia Acta, 2015, 8, 56. https://doi.org/10.15407/biotech8.06.056
  8. Rawlings D.: Microb. Cell Fact., 2005, 4, 4. https://doi.org/10.1186/1475-2859-4-13
  9. Ralph F. Purdy, Joe E. Lepo, Bailey Ward: Сurr. Microbiol., 1993, 27, 219. https://doi.org/10.1007/BF01692879
  10. Malik A., Ali M., Jamal A. et al.: Geomicrobiol. J., 2017, 34, 109. https://doi.org/10.1080/01490451.2016.1143538
  11. Herhard F. (Ed.): Metody Obshchei Bacteriologii, t.2. Mir, Moskva 1984.
  12. Karavayko G., Rossi Dzh., Agate A.: Centr Mezhdunarodnyh Proektov GKNT, Moskva 1989.
  13. Belly R., Brock T.: J. Bacteriol., 1974, 117, 726.
  14. Ramesh M., Anbusaravanan N., Loganathan A.: J. Pharmacy Biol. Sci., 2014, 9, 38.
  15. Liu W., Xu X., Wu X. et al.: Environ. Geochem. Health, 2006, 28, 133. https://doi.org/10.1007/s10653-005-9022-0
  16. Karavaiko G., Krutsko V., Mel'nikova E. et al.: Mikrobiologiia, 1980, 49, 547.
  17. Yang X., Wang S., Liu Y. et al.: Can. J. Microbiol., 2015, 61, 65. https://doi.org/10.1139/cjm-2014-0250
  18. Johnson D., Ghauri M., Said M.: Appl. Environ. Microbiol., 1992, 58, 1423.
  19. Blayda I.: Biotechnologia Acta, 2014, 7, 94. https://doi.org/10.15407/biotech7.05.094
  20. Kuzyakina T., Hainasova T., Levenez O.: Vestnik KRAUNTs. Nauki o Zemle, 2008, 2, 76.