вугілля

Розроблена технологія брикетування некондиційного вугілля казахстанських родовищ для отримання високоякісного брикетного палива. Вибрана модифікуюча добавка у вигляді нафтових залишків, яка дає можливість отримати зв‘язуюче для брикетування бурого вугілля. Матеріалом для приготування брикетів є вугільний дрібняк, одержаний з сухого вугілля, що погано спікається, і яке не може використовуватись для безпосереднього спалювання в печі. Визначено оптимальні параметри для отримання високоякісних паливних брикетів.

Котлоагрегати енергоблоків теплових електричних станцій України потребують модернізації або заміни у короткостроковій перспективі, що є важливим для енергетичної безпеки загальнодержавного рівня. Авторами визначено один з можливих варіантів покращення показників ефективності роботи вугільних котлоагрегатів та енергоблоків у цілому до значень, що перевищують проектні. Таким варіантом покращення є відмова від технології застосування димових газів в якості сушильного та вентильованого агенту пилосистем та її заміна на пряме скидання газового потоку у паливню котла.

Встановлено наявність мікроскопічних грибів, гетеротрофних бактерій, а також нейтрофільних і ацидофільних хемолітотрофних бактерій в мікробіоценозі вугілля. Найбільш чисельною і активною по відношенню до видалення піритного сульфуру є представники Acidithiobacillus. З точки зору видалення органічного сульфуру найбільший потенціал мають гетеротрофні бактерії. Попереднє оброблення вугілля «силікатними» бактеріями з роду Bacillus дає можливість максимально повно використати весь потенціал мікробіоценозу вугілля для його біодесульфурізації.

Мета. Розробити математичну модель кульового барабанного млина (КБМ) для розмелювання вугілля на тепловій електростанції (ТЕС) на основі отриманих результатів експериментального дослідження. Методика. Аналізом енергетичних потоків встановлено взаємозв’язок між енергією вібрації корпусу млина та кількістю розмелюваного матеріалу в КБМ. Виконано експериментальне дослідження, а саме вимірювання основних технологічних параметрів (кількість матеріалу, температура аеросуміші на виході, перепад тиску) на діючому КБМ.

Вивчено вплив складу оксиданту на процес оксидаційного знесірчення кам’яного вугілля низького ступеня метаморфізму, що здійснювався з метою одержання сировини для виробництва пиловугільного палива. На основі сукупності всіх результатів експериментальних досліджень по вивченні вищезгаданого процесу розроблено експериментально-статистичну модель, яка дала можливість встановити оптимальні умови досліджуваного процесу.

Проаналізовані реакції вугілля з реагентами, які використовуються для визначення температури займання неокисненого вугілля. Визначені величини температур займання вугілля України, Росії, Канади, Австралії, Чехії, Польщі та Індонезії. Оцінено вплив складу, структури та властивостей вугілля на температуру його займання.