Критеріальне моделювання процесу резервування нестабільності генерування відновлюваних джерел енергії електрохімічними накопичувачами

В роботі аналізуються методи і способи резервування нестабільності генерування відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) в електроенергетичних системах (ЕЕС). Показано, що це можуть бути маневрені потужності, зокрема теплові та гідроелектростанції, накопичувачі електроенергії, водневі технології, біогазові установки. Обгрунтовано, що з різних причин для розбудови і нарощування потужності ВДЕ в енергосистемах найбільш підготовленими для впровадження є електрохімічні накопичувачі та існуючі в ЕЕС високоманеврені потужності. Для них розроблено математичні моделі на основі теорії подібності і критеріального методу. Надано перевагу такому підходу через те, що він за мінімально доступної вихідної інформації забезпечує можливість порівнювати між собою різні способи резервування нестабільності генерування ВДЕ, оцінювати їх співрозмірність, а також визначити чутливість витрат до потужності способів резервування. Сформовано критеріальні моделі, які дозволяють побудувати залежності витрат на резервування нестабільності генерування ВДЕ від потужності накопичувачів електрохімічного типу, від потужності системного резерву, а також від пропускної здатності ліній електропередачі.  Подібні залежності дають можливість більш обґрунтовано обирати ті чи інші способи резервування у відповідності до характеристик і вимог ЕЕС.