У роботі доведено, що точність сучасних автоматизованих методів визначення аномальної вертикальної рефракції приладами, оснащенними ССД-сенсорами, становить: Відеотеодолітом ТМ3000V - 0,67 "; Нівеліром SDL-З0 - 0,31мм при довжині траси близько 100м. Зроблені пропозиції, що стосуються підвищення точності визначення рефракції.
1. Монин Л.С., Обухов A.M. Основные закономерности турбулентного перемешивания в приземном слое атмосферы. Труды ин-та Теорет. Г'еофиз. АН СССР. 1954, №24, с. 163-187.
2. Обухов А.М. Турбулентность в термично- неоднородной атмосфере. Труды ин-та Теорет. Геофиз. АН СССР, 1946, Т. 1 - с. 95-115.
З.Островська О. А. Формула залежності між середніми та середніми квадратичними аномальними вертикальними рефракціями в турбулентній атмосфері. Геодезія, картографія і аерофотознімання (міжвідомчий науково-технічний збірник) Львів, 2003, № 64, с 55-58.
4. Самохвалов И.В. Оптическое зондирование атмосферной турбулентности. Сибирское отделение Академии наук СССР. Новосибирск, изд. "Наука", 1986, 90 с.
5. Татарский В.И. Распространение волн в турбулентной атмосфере. Изд. "Наука", М., 1967, 548 с.
6. Восkem В., P'lach Р, Weiss A., Hennes М. Refraction influence analysis and investigations on automated elimination of refraction effects on geodetic measurements. Paper to XVI IMEKO Worid Congress, 25-28 Sept. 2000, Vienna. 1-6 pp.
7. Flach P., Maas H. Vision-based techniques for refraction analysis in applications of terrestrial geodesy. lAPRS,Onuma,Vol.XXXH,Part.5 - 3W12, hh. 195-201.
8. Flach P.,Hennes V. Die optische Turbulenz - wirklich nur ein limitierender factor fur geodätische Messungen? In: Freeden W. (ed): Progiess in Geodetic Science, Proceedings to Geodätische Woche Kaiserslautern 1988, pp. 65-72.
9. Moroz O, Ostrovskyi A. Generalized theory of refraction and turbulence. Proceedings of the "EGS" symposium G12. Nice, France, 2000, №6 (52). p. 217-226