1. JGD
  2. Всі випуски
  3. 2(17), 2014
  4. Виділення та аналіз оролінеаментів височини Опілля на основі 3d-моделі рельєфу

Виділення та аналіз оролінеаментів височини Опілля на основі 3d-моделі рельєфу

JGD.
2014;
Випуск 17, Номер 2
: стор. 83-94
https://doi.org/10.23939/jgd2014.02.083
Надіслано: Грудень 16, 2014
Автори:
  1. Галина. Байрак
1
Львівський національний університет імені Івана Франка

Мета роботи – на основі 3d-моделі рельєфу, виконаної у ГІС, виділити орографічні лінеаменти височини Опілля. Методика. Для побудови дрібномасштабних 3d-моделей рельєфу на територію Опілля використано дані американської місії SRTM. Для побудови великомасштабних 3d-моделей виконали оцифрування горизонталей топографічної карти (1:50 000). Результати. Виявлено добре і слабко виражені у рельєфі лінеаменти. Їх утворюють прямі ділянки долин рік, ерозійних форм, круті відрізки схилів, брівки вершинних поверхонь, лінійно впорядковані вершини пагорбів. Виділені лінеаменти за чіткістю вираження у рельєфі й протяжністю поділено на три порядки. Встановлено головні напрями простягання лінеаментів різних порядків. Для лінеаментів першого порядку характерне субмеридіональне (355º) і діагональне (300 і 70°), другого порядку – субмеридіональне (355º) і субширотне (285º) простягання, третього порядку – субширотний напрям (280–290º). Для височини Опілля напрями простягання різнорангових лінеаментів узгоджені із загальною тектонічною тріщинуватістю території. Досліджено також зв’язок щільності лінеаментів із неотектонічною активністю регіону. У периферійних зонах активних піднять виникають великі напруги в земній корі за рахунок розташування їх на межі блоків з різною тектонічною активністю і тиском один на одного. У нашому прикладі – активного Опільського і менш активних Тернопільського і Малополіського, а також Опільського й активнішого Придністерського структурних блоків. Для цих зон значних напружень характерна підвищена тріщинуватість порід, яка виражається на поверхні густішою щільністю оролінеаментів. У центральній частині тектонічних блоків відбувається зниження напруг за рахунок рівномірнішого розподілу тиску всередині структури. Такі ділянки відповідно індикує незначна тріщинуватість і мала густота лінеаментів. Більша густота лінеаментів пов’язана також із зонами дії розломів значної та помірної неотектонічної активності. Новизна. Вперше для височини Опілля на основі 3d-моделі рельєфу виділено лінеаменти, досліджено їхні прояви у рельєфі, за їх вираженістю у рельєфі й протяжністю поділено на порядки, обчислено показники щільності лінеаментів. Практичне значення. На основі лінеаментного аналізу можна прогнозувати міграції вуглеводнів у земній корі, виявляти передбачувані місця їх скупчення. Він перспективний також для пошуків підземних вод для питтєвих, побутових і лікувальних потреб.

лінеаментна тектоніка
орографічні лінеаменти
3d-модель рельєфу в ГІС
ранжування лінеаментів
напрями простягання і щільність лінеаментів
  1. Азімов О. Т. Методологія розрізнення диз’юнк­тивних дислокацій за матеріалами дистанцій­них зйомок. Стаття 5. Геоіндикаційна інформа­тивність сучасного ландшафту щодо визна­чення особливостей розривних порушень / О. Т. Азімов // Збірник наукових праць УкрДГРІ. – № 3–4. – 2010. – С. 119–146.
  2. Арістов М. В. Створення похідних карт лінеаментів на основі ГІС та їх інтерпретація при прогнозуванні геологічних структур // Регіональні екологічні проблеми: зб. наук. праць. – Київ: Обрії, 2002. – С. 337–339.
  3. Байрак Г. Р. Дистанційні дослідження Землі: навч. посіб. / Г. Р. Байрак, Б. П. Муха – Львів: Видавн. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2010. – 712 с.
  4. Байрак (Чупило) Г. Р. Морфотектонічна інтер­претація зображення Українських Карпат на космічних знімках / Г. Р. Чупило, Ю. В. Зінько, Я. С. Кравчук // Геодинаміка гірських систем Європи: тези доп. міжн. конференції. – Львів–Яремча, 1994. – С. 24–25.
  5. Бень Я. Структурна геологія поверхні Мохо захід­ного регіону України / Я. Бень, О. Олещук, Є. Корнієнко // Геодинаміка. – 2006. – № 1 (5). – С. 34–38.
  6. Гинтов О. Б. Разломно-блоковая тектоника Волыно-Подолии. Кинематический анализ // Геофизика. – 2004. – № 1. – С. 56–71.
  7. Гофштейн И. Д. Неотектоника западной Волыно-Подолии. – К.: Наук. думка, 1979. – 156 с.
  8. Гофштейн И. Д. Линеаменты западной части Украины / И. Д Гофштейн, А. П. Медведев // Геология и геохимия горючих ископаемых. – 1989. – № 72. – С. 16–24.
  9. Верховцев В. Г. Активні на новітньому етапі розвитку лінійні геоструктури Українського щита та його схилів / В. Г. Верховцев, Ю. В. Юськів, В. Г. Швайко // Техногенно-екологічна безпека та цивільний захист. – 2012. – Вип. 5. – С. 49–59.
  10. Знаменская Т. А. Блоковая тектоника Волыно-Подолии / Т. А. Знаменская, И. И. Чебаненко – К.: Наук.думка, 1985. – 155 с.
  11. Караваев В. Я. Широтная зональность тектоники Львовско-Волынского бассейна // Доклады АН УССР. – Серия Б. – Геол., хим. и биол. науки. – 1987. – № 2. – С. 10–12.
  12. Кац Я. Г. Основы линеаментной тектоники / Я. Г. Кац, А. И. Полетаев, Э. Ф. Румянцева – М.: Недра, 1986. – 144 с.
  13. Космогеологическая карта СССР. Масштаб 1:2500 000. – М., 1982.
  14. Круглов С. C. Карта разломной тектоники запада Украинской ССР. Масштаб 1:1000000. Прило­жение к монографии «Геодинамика Карпат» / С. С. Круглов, А. В. Хижняков – К.: Наук. думка, 1985.
  15. Палиенко В. П. Новейшая геодинамика и ее отра­жение в рельефе Украины / В. П. Палиенко. – К.: Наук. думка, 1992. – 116 с.
  16. Палієнко В. П. Морфоструктурно-неотектонічні критерії визначення рейтингу неотектонічно активних розломів / В. П. Палієнко, Р. О. Спиця // Фізична географія та геоморфологія. – К.: ВГЛ «Обрії», 2009. – Вип. 56. – С. 49–55.
  17. Полівцев А. В. Карта вертикальних голоценових рухів Волино-Поділля та Передкарпаття// Геодинаміка. – 2011. – № 1(10) – С. 58–70.
  18. Свинко Й. Неотектоніка і рельєф Західно-Подільсь­кого горбогір’я / Й. Свинко, П. Дем’янчук // Наук. записки Тернопільського нац. пед. ун-ту ім. В. Гнатюка. – Серія: географія. – № 1 (7) – Тернопіль, 2001. – С. 17–25.
  19. Смішко Р. М. Структурна геологія та геологічне картування: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Р. М. Смішко, В. Г. Пащенко – Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2010. – 254 с.
  20. Тектонічна карта України. Масштаб 1:1000 000. За ред. Д. С. Гурського. – К., 2007.
  21. Casas Antonio M., Cortes Angel L., Adolfo Maestro, Soriano M. Asuncion LINDENS: A program for lineament length and density analysis. Computers & Geosciences. Volume 26, Issue 9-10, Nov. 2000. – P. 1011–1022.
  22. Hung L. Q., Batelaan O., and De Smedt F. Lineament extraction and analysis, comparison of LANDSAT ETM and ASTER imagery. Case study: Suoimuoi tropical karst catchment, Vietnam. Proc. SPIE 5983, Remote Sensing for Environmental Monitoring, GIS Applications, and Geology V, 59830T (October 29, 2005); doi:10.1117/12.627699
  23. Kocal A., Duzgunb H. S., Karpuz C. Discontinuity mapping with automatic lineament extraction from high resolution satellite imagery. Photogrammetry and Remote Sensing, 2012. Available at: http://www.isprs.org/proceedings/XXXV/congress/ comm7/papers/205.pdf‎
  24. Mishra D. C., Bijendra Singh, Gupta S. B. Major lineaments and gravity-magnetic trends in Saurashtra, India // Research Communications. Current Science, vol. 80, no. 8, 25 april 2001. – pp. 1059-1067.
  25. Ozimkowski Wojciech Lineamenty otoczenia Tatr – porуwnanie interpretacji DEM i MSS [Lineaments surroundings of Tatras – comparison interpretation of DEM and MSS]. Przeglad Geologiczny, vol. 56, nr 12, 2008. – S.1099–1102